Нещодавно мені зателефонувала сестра і сказала, що їй з дітьми потрібна доnомога та повне перезавантаження, тому вона збирається переїхати до нас у село на час, якщо ми не nроти. Кілька років тому Світлана роз лучилася зі своїм чоловіком, Володимиром, від якого, окрім теплих спогадів, залишилися і двоє дітей. Не люблю таких ранніх гостей. Я вважаю, що треба хоч за день попереджати. Але, чорт із ним, сестрі потрібна була доnомога, і ми з чоловіком вирішили їй доnомогти. Мій чоловік дуже добре завжди відгукувався про сім’ю моєї сестри, адже її чоловік був чудовим хлопцем, ми навіть здивувалися, коли Світлана заявила, що подає на роз лучення.
Загалом кажучи, приїхала до нас моя Світлана з дітьми, і почалося найцікавіше. Перші кілька днів пройшли мирно, тихо, але потім діти Світлани звикли до нас і стали нам мізки своїми криками виносити. Ми з чоловіком часто працювали на городі, адже без цього нам їсти нічого. Я щоразу сподівалася, що сестра нам допоможе, хоча б запропонує доnомогу, але вона мовчала.
А тут одного дня сестра дала мені вказівки, сказала приготувати їй обід у її улюбленій тарілці, а потім додала, що мені потрібно поміняти її постільну білизну. Я бачила, як сестра нахабніє на очах, і мені це не подобалося. Я не мала наміру терпіти таке ставлення до себе. Якось я з сестрою серйозно поговорила, сказала, що я теж жінка, і в мене теж є діти, але це зовсім не означає, що цими дітьми я мала самостверджуватись все життя. Чоловік звинувачує мене в тому, що сестра на нас зараз ображена, а я ось так не вважаю… я не винна в тому, що Світлана така невдячна людина, і не збираюся просити ні в кого пробачення.