У сімнадцять років я почала стосунки з хлопцем значно старше. Василю на той момент було двадцять п’ять років. Йому подобалося, що я молодша і у всьому його слухаюся. Ми зустрічалися два роки, а потім я зрозуміла, що переросла ці відносини. Коли я розповіла Васі про те, що хочу закінчити ці відносини, він сказився. -Ти не можеш мене кинути! – кричав він. -Чому? Я вважаю, що так буде краще для нас обох.
На початку у мене був захват по відношенню до тебе, я думаю, що це ніколи не було любов’ю. Нам краще розлучитися, Вась. -Та що ти розумієш в любові? У тебе зовсім немає досвіду в життя. Ти без мене пропадеш. Ти не знаєш, що таке любов, а що ні. – заперечував він. Я намагалася йому адекватно все пояснити, але хлопець відмовлявся слухати мене і залишався при своїй думці. Я сто разів говорила, що не хочу його бачити, але він все одно вперто зустрічав мене кожен божий день після роботи і відганяв всіх представників протилежної статі, які тільки могли проявити до мене інтерес.
Він усім розповідав, що ми зустрічаємося. Так тривало півроку, а потім у мене з’явився хлопець. Ігоря не налякала присутність Васі, я йому встигла розповісти, як насправді все йде. Він “поговорив” з ним, і він нарешті залишив мене в спокої. Ось чому деякі люди не можуть просто відпустити? Звідки стільки зрозумілості й самовпевненості? Він так впевнено говорив, що я нічого не розумію в цьому житті, що мені і самій здавалося, що я сліпе кошеня, якого потрібно вести за ручку. Рада, що цей відрізок мого життя позаду. Зараз у мене стосунки з хлопцем, який поважає, любить мене і сприймає як дорослу, самостійну особистість.