Цей рік видався для мене особливо важким, тому що навалилося багато роботи. Я проводила в своєму офісі 6 днів на тиждень, а один вихідний відсипалася. Тому так сильно чекала своєї відпустки. Чоловік теж багато працював, і як добре, що наш відпустку збігся по датах. Перший тиждень ми планували провести вдома, а вже на другий поїхати куди-небудь в теплі краї. І тут подзвонив брат чоловіка – Денис. У нього така nротивна дружина Людка, постійно кричить і чимось незадоволена. У них двоє дітей погодок. Людка з ними вдома сидить цілими днями.
І тут у самого Дениса теж відпустка почалася, вирішив він з дружиною поїхати на море. І подзвонив моєму чоловікові, каже: – Працював багато, втомився. Так ще й Людочка теж сильно втомилася з дітьми вдома сидіти, ми вирішили, що потрібно нам удвох поїхати, а дітей вам залишимо. Ви ж все одно тиждень вдома сидіти будете. Мій чоловік погодився, не міг братові відмовити. А коли я дізналася такі новини, то у мене волосся дибки встали. – А Мене всі забули запитати? Я стільки працювала, щоб свою відпустку на дітей Людки витрачати?
Не вистачало мені цього … дзвони і відмовляйся, Я не буду з ними сидіти, нехай няню наймають, стільки грошей заробляють, можуть на дітей виділити. Довелося чоловікові Денису дзвонити, розповів про те, що я проти. Так як Людка почула, то вихопила телефон у Дениса і стала кричати так, щоб я теж почула: – Ледарка, тобі не со ромно? Попросили раз в житті трохи родичам доnомогти, а тобі шкода, чи що? Ноги моєї у вас вдома більше не буде. – Ось і славненько, а то непроханих на хабних гостей ми і бачити не хочемо. Дуже сподіваюся, що Людку я дійсно більше не побачу, від її на хабства я досі обурююся.