До цього часу Борис вже навчався на другому курсі економічного факультету університету, а Аня теж на другому курсі, але фі нансового коледжу. На весілля батько нареченого подарував їм велику однокімнатну квартиру. Для початку. Те, що Аня не змогла вступити до вузу, її не засмучувало. Вона сподівалася влаштувати своє життя за рахунок своєї краси. Початок було успішно покладено. Адже Борис був сином великого біз несмена. Свекор так само виділив їм су му на утримання, поки Син тільки вчиться. Батьки молодятам дали повну свободу дій.
Обмежили лише в одному – не народжувати дітей, поки Аня не завершить навчання в коледжі. Варто було ані отримати диплом, як вона тут же завагітніла. Коли наро дила первістка, свекор подарував їм трикімнатну квартиру. Ось і Борис закінчив університет. Батько виділив йому один зі своїх магазинів, щоб син набрався досвіду. Молода людина, використовуючи знання, отримані в університеті, а також поради батька швидkо став сам успішним біз несменом і сам відкрив для себе два магазини. До цього часу у нього вже було два сини, а у дружини молоденький kоханець. Застукавши дружину з її дружком, Борис навішав люлей обом.
Марно дружина намагалася донести до чоловіка, що це нормальна практика в Європах. Борис не слухав і з істинно азіатським варварством тягав її kоханця по підлозі. Розвід. Аня отримала від чоловіка їх трикімнатну квартиру, автомобіль і солідне, фіксоване утримання для дітей. А також, Борис окремо зобов’язався взувати і одягати дітей. Минуло понад двадцять років. Одного разу, на початку місяця Аня не отримала повідомлення про надходження грошей на свій рахунок. Подзвонила Борису. – Чому не виконуєш батьківський обов’язок? – запитала вона. – Весь. Нашому молодшому вже вісімнадцять років. Я свій батьківський обов’язок виконав, – відповів Борис. – А я?! – А ти мені не дочка, – відповів Борис і поклав трубку… Аня працює вахтером в гуртожитку і сkаржиться на скупість kолишнього.