Ваня з дружиною домовилися так: вранці він годував і одягав їх 4-річну доньку, відводить її в садок. А вже після обіду дружина займається дитиною. Тому вранці дружина спокійно відсипалася, а чоловік мучився з маленькою Машею. -Їж кашу, швидше, я на роботу спізнююся, – говорив Ваня. Але Маша байдуже дивилася на гидку кашу і не з’їла ще ні ложечки. А все так було з-за того, що Маша звикла з вечора говорити мамі, що вона буде їсти на сніданок. В цей раз вона забула попередити маму, тому вона нічого не приготувала.
Тато готував, м’яко кажучи, не дуже. Тому його каша була зовсім не смачною. А давитися кашею з грудочками Маша не хотіла, тому вибіrла з-за столу і побігла до себе в кімнату. -Маша, не вередуй. Тато вже збирається виходити з дому, а ти ще не поїла. У молодого батька здавали нерви, але на голодний шлунок виходити з дому з дитиною теж не піде. Ваня пішов за донькою в кімнату, але виявилося, що вона закрила двері зсередини.
-Маша, досить грати з татом. Треба їсти кашу! -А чому треба її їсти? -Щоб були сили грати в садку. -Ні, тату, чому саме кашу треба їсти зранку? А якщо я хочу поміняти: вранці – суп, а кашу на обід. Ваня був готовий на все, лише б донька скоріше відкрила двері, що вона і зробила. Ваня швиденько підігрів суп, а потім вони вийшли в садок. Тільки потім прокинулася мама, і на кухні її чекала ціла раковина брудного посуду, плюс тарілка з кашею.