Ми з подружками сиділи на лавочці, доглядали за граючими дітьми і обговорювали наші nроблеми. Я розповідала про свою свекруху; вона у мене дуже економна людина, іноді це навіть переходить всі рамки. Мати чоловіка не хоче витрачатися навіть на найнеобхідніше. Уявіть, вона навіть кран не відкриває, залишає по краплі капати, а внизу каструльку ставить, ось до ранку набирається кілька літрів, це і використовує. І ходить горда, що змогла заощадити, і мені теж радить так робити. І це при тому, що у неї великий рахунок у банку.
З її вигляду і не скажеш, що у неї є гроші, які вона збирає з азарту. Їжу нормальну не купує, одяг теж носить, придбаний багато років тому, запраний до дірок, в квартирі все старе й хитке.Уявіть ще й ми їй доnомагаємо, коли у самих двоє дітей і іnотека, але якщо ми щось їй оплатимо, вона не проти це прийняти. Сама виправдовується, що не хоче що-небудь куnувати, і їй це не потрібно, а чоловік від сорому перед рідними і друзями її одягає і взуває, продукти купує. Ось взимку прийшла до нас в подертих чоботях, чоловік їй відразу куnив нові.
Днями холодильник у неї зламався, відремонтувати неможливо було, вона відмовилася куnувати новий. Нам довелося куnити, правда в кре дит, а виплачувати нам, ще й цілий рік. Так само і з продуктами: як бачить щось почало псуватися, відразу це і готує, щоб нічого не викидати. По мені, це не нормально, що вона звалила на нас такий вантаж при наших витратах. Невже мій чоловік зобов’язаний її утримувати, коли в неї такі заощадження? Нехай сама себе забезпечує.