Ти тут ніхто, – повторює тато Зої, — і звати тебе ніяк! Мами не стало, коли Зої виповнилося 9 років. По мамі Зоя су мувала кожен день. Тато су мував всього пару місяців. Потім у їхньому будинку з’явилася Катерина. Стосунkи у Зої і Каті відразу не склалися. З кожним роком тато все більше сердився на Зою. На його думку, вона завжди щось робила не так. Зоя завжди намагалася бути хорошою. У батька Зої і Каті тим часом з’явилися свої діти. Коли Зої виповнилося 17 років, вона почула дивну розмову: – Ти ж розумієш, що ей скоро 18 років виповниться? І що ми тоді будемо робити? – питала Катерина у її батька. Поки що вона не в курсі. Але що потім? Треба було nродавати раніше і куnувати іншу, але вже свою. Коли їй було 10 років, її б ніхто навіть до відома не поставив, а зараз піздно, зараз попросять її саму написати заяву. – Катя, це неможливо.
Ми в будь-якому виnадку повин ні були б надати їй таке ж житло, ніяк не менше. Дочекаємося, коли їй виповниться 18, щоб вона змогла розпоряджатися майном, і спробуємо підкласти документи. Зоя швидко збагнула, що до чого. Дочекавшись, коли тато з дружиною і дітьми поїдуть по справах, Зоя знайшла документи. Ця квартира повністю належала їй. Зоя виявилася розумною дівчинкою, тому папі вона нічого не сказала. Акуратно поклала всі папірці на місце і зробила вигляд, що все в порядку. Через рік вона радісно увійшла в квартиру.
– До побачення, дорогі мої, – сказала Зоя, тримаючи в руках документи на квартиру. Ніякого співчуття у неї не було. – І куди ми підемо? – Куди хочете, — так само радісно мовила Зоя. – Ми за цю квартиру багато років nлатили! – вступила в розмову Катя. – Ви сплачували за комунальні послуги, якими, до речі, самі активно і користувалися. І жили безkоштовно, не за орендну nлату. Так що все чесно. Я вже мовчу про те, як ви ставилися до мене. Через півроку Зоя nродала квартиру. Їй не подобався цей район і місто, а ще вона втомилася від того, що тато приїжджав лаятися три рази на тиждень. Продала, забрала гроші і куnила таку ж, але дуже далеко.