Після весілля ми з чоловіком стали жити з його батьками; чоловік вважав, що знімання квартири – марна трата грошей, можна ці гроші витратити на щось вартісне. Я була з ним не згодна, завжди говорила, що молода сім’я повин на відокремитися, так як між нами постійно будуть kонфлікти; чоловік же говорив, що нічого не трапиться, якщо я буду себе нормально вести. Я не перебільшую, але свекруха чіплялася до кожного мого кроку і руху: вона говорила, що я nогано готую, прямо мені в обличчя говорила, що не збирається їсти мною приготоване. Вона робила все, щоб мій чоловік мені сказав мені щось nогане, насварив мене.
Мені було нестерпно важко з нею спілкуватися, я не хотіла kонфліктів, але вона постійно провокувала. І ось, минуло три роки, вона вже всі мої нер ви попсувала; я сказала чоловікові, що більше не збираюся терпіти її; він відповів – що-небудь придумає. Після нашої розмови пройшов місяць і чоловік, одного разу, прийшов з роботи і сказав, що ми скоро переїдемо на знімну квартиру, так як йому не подобається, що ми постійно сва римося і він не хоче втрачати мене.
Переїхали ми в нашу квартиру, свекруха відразу ж заявила, що хоче прийти подивитися на наш будинок. Я не стала зволікати, влаштувала генеральне прибирання, приготувала смачні страви, навіть тортик спекла. І ось прийшла свекруха зі своїм чоловіком, думаючи, що застане мене зненацька; потім, коли побачила, що все на місці, почала критикувати мій торт. І ось зараз я намагаюся з ними не спілкуватися, нерви дорожче; чоловік зараз змінився – і тільки в кращу сторону.