Вікторія завжди любила nодорожувати та була керівником туристичної агенції. Але через те, що весь вільний час вона приділяла своєму біз несу, вона понад рік нікуди не виїжджала. Вікторія сиділа та вибирала, куди можна поїхати на відпочинок із чоловіком. Раптом задзвонив телефон. – Вікторія Володимирівна? – пролунав незнайомий голос. – Костянтине Степановичу ваш чоловік? – Мій, – відповіла Вікторія. — Щось трапилося? – На жаль, так. Його більше нема. Вам потрібно приїхати, я зараз назву адресу. За кілька хвилин Вікторія вже стояла в незнайомій кімнаті. Чоловік вона відразу ж дізналася… на жаль. – Вибачте, але… дівчина, яка була з ним у машині, – почала жінка.
– Вона не мала жодних документів. Може ви її знаєте? – Дівчина? – Здивувалася Віка. – Костянтин їхав не один? Вона гадки не мала, хто ця дівчина. Після розмови зі слідчим Віка поїхала додому. А потім їй зателефонували та повідомили, що чоловік взяв тижневу відпустку на роботі, і дівчина, яка була у його машині, не була його колегою. Ще через тиждень їй повідомили, що дівчину звали Іриною. – У Ірини залишилася лише бабуся. – сказала вже знайома жінка. – Матері не стало кілька років тому. Ірина шукала свого тата. Виходить, що ваш чоловік був її батьком. Коли Віці запропонували зустрітися з бабусею Ірини, вона погодилася та поїхала за адресою, яку їй дали. Двері відчинила жінка похилого віку.
– Моя дочка та твій чоловік недовго зустрічалися. Дочка сама від нього пішла. Про ваrітність дізналася за кілька тижнів. Загалом вона вирішила Костянтина твого знайти. Але в неї не вийшло. Не знаю чому. Вона казала, що він кудись поїхав. Віка підтвердила, що Костянтин упродовж кількох років проживав в іншому місті. – Коли Ірина підросла, вона довго шукала свого рідного тата. Коли вона знайшла його, то познайомила зі своїм сином Сашком. Він зараз у дитячому будинку, йому лише два роки. У Іри був юнак, але Костянтину він не сподобався, і він налаштував пару один проти одного. Вікторія думала кілька днів. Але все ж таки вирішила з’їздити, відвідати хлопчика. Маленькому Сашкові вистачило кілька хвилин, щоб сподобатися жінці. Віка вийшла від нього з широкою усмішкою на обличчі. У неї знову з’явився сенс жити, а вже через місяць Сашко вийшов із дитбудинkу за руку з Вікторією.