У мене троє дітей, я народ жувала їх кожні три роки, тому можна сказати, що постійно перебуваю в деkреті. Мені це, чесно кажучи, вже набридло. Хотілося б більше часу надавати собі, проводити з чоловіком, зустрічатися з подругами. Але в мене немає людини, яка б доnомогла з дітьми. Єдине, що мене рятує, – це робота вдома, я роблю манікюр дівчатам. Тож вони мені розповідають останні новини, хоч якась комунікація відбувається. Моя мама живе у сусідньому будинку, і я завжди розуміла, що до неї по доnомогу йти марно. Вона не любить сидіти з дітьми, вона загалом до малюків байдужа. Хоча у неї дві доньки.
Моя молодша сестра зараз вийшла заміж, і ось скоро має наро дити. Я одразу сказала, що їй доведеться самій сидіти і стежити за дитиною, бо від матері дочекатися доnомоги просто неможливо. Але все сталося навпаки. Коли сестра наро дила, то мати буквально переїхала до неї жити, щоб доnомагати з дитиною. Сестра відразу після пологів стала чудово висипатися, багато гуляти, відпочивати. А весь час із дитиною проводить наша мама. Мені було так приkро.
Я наро дила трьох, і мати ніколи не приходила до мене, щоб я хоч пару годин могла спокійно поспати, поки вона з дитиною сидить. А тут для сестри мати навіть з роботи пішла, щоб її донька більше відпочивала. Я вирішила прямо поговорити з матір’ю. Вона мені сказала, що я самостійніша, я сильніша і я сама все можу робити. А ось сестра у мене молодша, тож через недосвідченість може щось наплутати. Тому мама так обожнює свого онука, а до моїх дітей навіть не підходить. Мені дуже прикро, я не можу спокійно жити із цією думкою. Як бабуся може чудово спілкуватися лише з одним онуком, та практично ігнорувати інших трьох.