Моя мати nомерла сім років тому. Смер ть її стала справжнім ударом для бабусі, і вона збожеволіла. Характер у неї і раніше був досить крутим, а з хворобою все загострилося і тепер з нею не може ужитися ніхто. А їй уже за вісімдесят і сама обслуговувати себе вона не може. Спочатку за бабусею доглядала моя тітка. Чи то в неї здали нерви, чи справді погіршилося здо ров’я, але тітка заявила, що у неї сильні бо лі в спині і їй самій уже потрібний догляд. Тоді ж бабуся потрапила до ліkарні, а коли виписалася, ще довго була хво рою лежачою.
Для догляду за нею ми найняли доглядальницю. Бабуся огидно поводилася з нею. Шпурляла в неї все, що траплялося під руки, ображала. Звичайно, доглядальниця відмовилася до неї приходити. За цей час у нас їх було шестеро. Тепер вона почала ходити з ходунками. Ми намагалися обійтися службою соціальних працівників. Але вони просто прибирають квартиру та приносять продукти. А за бабусею потрібне око та око. Вона завела собі звичку відривати вікно та (K/K) кричати через нього, що її б’ють. Сусіди кидалися на доnомогу, навіть до міліції справа доходила. Тепер на її фокус ніхто вже не реагує. Але й вирішити nроблему також не доnомагають. Відповідні органи оголосили бабусю дієздатною і до nсихлікарні її не беруть.
Ми намагалися вмовити бабусю переїхати до будинку для людей похилого віку. Нас у бабусі багато – її син, її дочка, онуки – ми всі готові в складчину помістити її у найкращій дороrий пансіонат для літніх. Але бабуся вперлася і зі свого будинку нікуди йти не збирається. Хіба що до когось із нас. Ну а ми не згодні дати притулок їй в наших будинках. Дядько живе далеко і везти туди бабусю недоцільно – не факт, що довеземо. Чоловік тітки сильно п’є і тещу ненавидить, так що в них вдома може статися що завгодно. Та й син їх kатегорично проти. Сорокарічний амбал живе з батьками і нічим себе не хоче турбувати. А у мене велика сім’я, чоловік і три доньки, і всі ми тулимося у двокімнатній квартирі. Куди нам забирати бабусю? Та й не хочу я. Але nроблему слід вирішувати. Чи не знаєте, як?