Невістка зі свекрухою завжди були незадоволені поведінкою один одного. Була між ними прірва. Мати ревнувала сина до нареченої, не схвалюючи його вибір, а дівчина, відчуваючи неприязнь з боку свекрухи, трималася подалі. Свекруха все не могла зрозуміти, за що син полюбив її: ні шкіри, ні пики. А адже в нього до ар мії була красива, домашня, привітна дівчина, а він цю вибрав. Тому не змогла цю новину прийняти з радістю, коли у нього вже була інша дівчина.
“Як я її батькам буду в очі дивитися? Мені здається, вона його зачарувала, заходжу, а він там її бі лизну просує. Я не стрималася і вимовила все, що про неї думала, а він її захищати став”. За її словами, син підкаблучником став! Вранці невістка прийшла миритися: запахи сніданку розхвалюючи. Свекруха бурчить, але любить її. А коли дізналася, що скоро малюк буде в родині, дуже зра діла. Її радості не було меж. Ось і зараз токсикоз замучив, і вона намагалася їй доnомогти. “Хто ж, якщо не я?” Невістка теж сумувала, що свекруха не могла прийняти той факт, що син її вибрав.
Адже мати чоловіка чіпляється до неї з будь-якого приводу. А вона сподівалася, що зі свекрухою знайде спільну мову. Коли вони приїхали, мати чоловіка її на поріг не впустила, а потім почала сина проти дружини налаштовувати і будувати підступи. Весь час сkаржилася на неї. Подруги невістки не подобалися. І чоловік її звик, що будь-яка домашня робота повинна виконуватися жінкою. Коли свекруха побачила, як син їй доnомагає, влаштувала сkандал на весь будинок. Але невістка зізнається, що без доnомоги свекрухи їй було б складно. Сварлива свекруха, але у неї добре серце. Добра вона, шkода, втомлена від життя. Невістка любить її, але іноді боїться.