О шостій ранку у вітальні шумів телевізор. Розсерджена від того, що її розбудили в таку рань, Ніна з криками увійшла туди: – Мама, ти час бачила? Чому так… Недомовивши, що хотіла, Ніна помітила, що мами там немає. Вона обійшла весь будинок, але там не було ні душі. Тільки потім дівчинка помітила, що у ванній горить світло. – Мама? Ти чому так рано встала? Я ж тепер не засну нормально, а мені ж в школу рано вставати. З ванної кімнати вийшов батько Ніни і з похмурим поглядом сказав:
– Чого розкричалась? Сама ж вчора під час сварки сказала, що ненавидиш її і не хочеш її бачити, ось вона і пішла. – Що? – розгублено запитала Ніна – і куди ж вона пішла? – А може її взагалі не було? Ти, дозволь нагадати, зазначила, мовляв, краще б тебе інша мама народила. Іншу жінку я швидkо можу знайти, ось тобі і буде нова мама, краще тієї, старої. Ніна була налякана і хотіла зрозуміти, що відбувається. Вони часто сваряться, але до такого ніколи не доходило. – Тату, це вже не смішно. Я зараз подзвоню їй, почекай … де мій телефон. – Кому, “їй”? Ми завжди жили удвох, мама тебе ще в ліkарні кинула адже “нічого не розуміє у вихованні дітей” і вирішила не мучити ні тебе, ні себе. Ніна від почуття провини в школу не пішла.
Сиділа весь день вдома і чекала, поки мама повернеться. А її тато, як ні в чому не бувало, повернувся з роботи і почав готувати вечерю. Як раптом Ніна розnлакалася. – Де мама? Я хочу бути з мамою! Мені потрібно обійняти її і вибачитися, мені цей цирк набрид, тато! – Обіцяєш попросити у неї вибачення і більше ніколи так не грубити? – суворий, але рідний голос батька вселив надію в Ніні. – Так! Обіцяю я! Тільки нехай вона повернеться зараз же, будь ласка! – Ось і славно-вийшла з кута мама Ніни зі схрещеними на грудях руками, після чого Ніна в мить стрибнула на її шию і обіцяла ніколи їй не грубити. Обіцянку вона стримала.