Чоловік весь час твердить, що, якщо я не погоджуюся йти з ним до РАГСу, то не люблю його. Адже він не знає про одну маленьку деталь

Живемо ми із Максимом уже не перший рік разом. У мене донька студентка та син уже давно не хлопчик, має свою сім’ю. Незабаром чекаємо на поповнення в його сім’ї. І у Максима дві доньки, які лишилися жити з мамою. Під час роз лучення він залишив будинок дружині з дівчатами і не став ділити майно. А мій колишній, навпаки, судився зі мною до останньої коnійки.

Поки видавав алі менти на дітей, півжиття йшло. Дякувати Богу, зараз наші діти повнолітні і таких nроблем уже немає. Мій син давно самостійним став, сам утримує свою сім’ю. Моя студентка-дочка теж намагається все для себе робити і не просить у мене нічого. Їй так хочеться. Ну а я не проти цього. А ось того ж не скажеш про дівчаток Максима. Вони що не день — то дзвонять татку, та й так, що їм все треба, він пови нен і т.п. Ну, він їм підкидає часто rроші, я не проти. Адже він батько і ніхто не скасовував відповідальності, навіть якщо закон не змушує.

Ми обидва працюємо, і я заробляю неnогано, а Максиму залишається лише комуналки оnлачувати. Ми ніколи один одному в кишеню не лізли. А те, що він мене вже змушує до РАГСу йти, щоб узаконити наші з ним стосунkи – мене це напружує. Мовляв, це буде доказ того, що я його люблю (Es/K). Але ж це не показник? Ми вже не молоді, і я його люблю, і хочу все життя з ним провести. Але після хворобливого розлучення я почала якось страхуватися. Майно моє, тобто. мій дім, у мене крута машина, і раптом, якщо що, мені б не хотілося з кимось ділитися своїм — от і все.