Моя мама – бізнесвумен, вона багато працює, сама заснувала свій заклад, постійно у неї якісь зустрічі, важливі переговори. Вдома її практично не буває. Відпочивати вона вважає за краще в салонах краси або де-небудь за кордоном, якщо час дозволяє. А я дивилася на неї і розуміла, що мені хочеться чогось іншого. Я мріяла про свою велику сім’ю. Я хотіла весь час проводити зі своєю дитиною і чоловіком, а не з колегами по роботі. Мама не поділяла моїх поглядів. Після школи я пішла вчитися на кондитера.
Мама пропонувала мені фі нансовий інститут, але мені не хотілося пов’язувати своє життя з тим біз несом, який веде мама. Мені до душі пекти тортики, так я стала кондитером. У 21 рік я зустріла свого майбутнього чоловіка. Він швидко зробив мені пропозицію, я погодилася. Але чоловік поставив умову, він хотів, щоб я сиділа вдома з дітьми, а забезпеченням сім’ї буде займатися тільки він. Він вважав, що rроші-суто чоловіча справа. Я була тільки рада, адже мріяла саме про таке життя. Я наро дила двох дітей.
І в якийсь момент зрозуміла, що такий затяжний деkрет мене став дратувати. Я втомилася постійно сидіти вдома і кожен день виконувати одні і ті ж функції, то я як кухарка готую чоловікові вечерю, то, як домробітниця забираюся в квартирі, то, як няня вожуся з дітьми. Мені захотілося робити те, що я раніше так любила – пекти тортики. Але не для сімейної вечері, а на замовлення. Мама повністю підтримала мою ідею, сказала, що пишається мною. Але ось чоловік відреагував неrативно. Він сказав, що спочатку поставив мені умову, і я не повинна йому противитися. Я намагалася пояснити чоловікові, що хочу працювати не для rрошей, а для душі. Що я буду працювати тільки в той час, поки діти в школі – і це ніяк їм не завадить. Але чоловік все одно проти. Я залишилася в такому безвихідному становищі.