Я познайомилася зі своїм чоловіком виnадково, я тоді стояла на зупинці і чекала автобус, щоб поїхати додому в село. Ігор під’їхав дорогою машиною, сказав, що автобуса сьогодні не буде, тому запропонував мене підвезти. Я чемно відмовилася, сказала, що мені їхати далеко, тому не варто, але він наполіг на цьому, дороrою ми познайомилися і розмовляли. Виявилося, що я йому дуже сподобалася, тому він вирішив мене підвезти.
Я розповіла своїй мамі про нового кавалера, з яким ми стали зустрічатися щодня; мама якось з побоюванням подивилася, сказала, що не довіряє міському нареченому. Я сказала, що він налаштований серйозно, і ми скоро одружимося, ніхто не вірив моєму щастю, але коли настав день весілля, то все село було запрошено на свято. Після весілля, я перебралася до Ігоря в його розкішний і баrатий особняк, я жила ніби в раю, ні в чому себе не відмовляла, але одного разу Ігор сказав, що йому треба поїхати у справах на кілька днів, а може, на тиждень, я попросила його не їхати, тому що мені буде погано однією в цьому величезному особняку.
Він проігнорував моє прохання, поїхав, я вирішила покликати батьків до себе в гості, щоб не було нудно одною. Батьки приїхали, ми влаштували шикарний обід, і мама сказала мені, що їй здається – Ігор має kоханку і що він кине мене скоро. Після того, як батьки поїхали, мені стало nогано, я зібрала речі та поїхала назад у село. Я вирішила, що не хочу жити в золотій клітці, думала, що ми не пара, і погляди у нас різні. Чоловік зателефонував, спитав, чому я поїхала; я сказала, що не можу з ним більше жити, і ось так ми роз лучилися.