З самого ранку в Олександри все йшло навперейми . Сьогодні треба було приймати гостей, але вона не могла зосередитися на справах. Вона, роблячи домашні справи, постійно чогось чекала. З днем народження її завжди першим вітав брат. Це було своєрідною традицією і відбувалося завжди рано-вранці. Вона не встигала очі розліпити, як з трубки долинав дзвінкий, рідний голос: «Ну, Сашенько, з днем народження!». Це було якимсь абсолютно природним сюжетом рік у рік, але цього разу система дала збій. Вона знала, що дзвінка не буде, але все одно періодично оглядалася на телефон та перевіряла гучність дзвінка. З братом вони були дуже дружні та близькі, тому останні події її дуже поранили.
Невже вони не зможуть пережити сварkу? Відносини зіпсувалися, коли довелося розбиратися зі спадщиною. Будинок батьків став яблуком розбрату у їхніх стосунkах. Батьки мали великий будинок у селі та ділянку. Вони, не шкодуючи коштів та часу, облаштували його затишно та дуже комфортно. Посадили на ділянці сад, розвели квітник. Згодом місто поглинуло село і цінність будинку зросла в кілька разів. Будинок став загальною дачею. Щоліта вони збиралися там і весело проводили час. Родина брата та сім’я Олександри міцно дружили. Восени проводили разом канікули, ходили у невеликий лез за грибами, розводили багаття. Але минулого року батьки майже одночасно нас покинули. Заповіт вони залишили справедливе – чесно навпіл. Ділянка була великою і могли б розділити її огорожею та щасливо жити, але брат вважав, що має бути інакше.
Він вважав, що йому належить більше половини, бо у нього троє дітей, а у Саши одна дочка і онуків менше. Він найняв адвоката та розпочався су довий процес. Ситуація стала абсолютною несподіванкою для Сашка. Вона намагалася поговорити з ним, але він уперся, ображався і не хотів нічого обговорювати. Потім узагалі надумав nродати свою частину. Олександра, зневірившись, запропонувала викуnити його частину, але він відмовився , аргументуючи своєю образою. Олександра, відклавши гордість, намагалася знайти вихід із ситуації, але Володимир зовсім не йшов на контакт. Останнім часом він спілкувався з нею лише через адвоката. Ситуація її дуже засмучувала. Їй не хотілося, щоб у її батьківському домі мешкали чужі люди. Був уже вечір, Вова так і не зателефонував. Чоловік намагався підтримувати засмучену дружину, а Саша постійно думала про ситуацію.