Я в школі вчилася разом з однією дівчинкою, її звали Зоя, і вона була дуже противною людиною. Весь час налаштовувала подружок один проти одного, починала якісь сварки і kонфлікти на порожньому місці. Якою вона була в дитинстві, такою і залишилася в дорослому житті. Після школи ми всі роз’їхалися по навчанню хто куди. Я після університету повернулася додому, вийшла заміж. Але з чоловіком ми жили в квартирі моєї мами, поки не поспішали з іпотекою. З нами разом жив ще мій старший брат Олег. І якось раз Олег приходить додому і заявляє, що має намір одружитися. Про його дівчину я тільки чула, але особисто знайома не була.
І яке було моє здивування, коли Олег привів до нас додому мою стару знайому Зою. Мама Зою просто обожнювала, говорила, що дівчина дуже весела, позитивна, енергійна. З нею не засумуєш. З останнім я погоджуся, Зоя нудьгувати точно не дасть. Я не розуміла, чому брат так поспішав з одруженням, адже він ще не добре знає Зою. Я з нею стільки років знайома, тому знаю, чого від неї можна очікувати, але Олег упевнений, що його наречена просто ангел. З’ясувалося, що після весілля Олег з Зоєю теж будуть жити в квартирі у мами.
Ми з чоловіком зрозуміли, що настав час з’їжджати, тим більше я з Зоєю під одним дахом не уживуся. Ми взяли іnотеку і стали спокійно її виnлачувати. Через 5 років квартира стала повністю нашою, а я вже наро дила сина. Якось раз приходить до мене додому Зоя і повідомляє, що вона вже на 5 місяці ваrітності. Вона мені запропонувала обмінятися – я знову з’їду до мами, а вона з Олегом в нашу квартиру, тому що у них скоро поповнення, а мені з мамою жити буде куди звичніше. Я посміхнулася і викинула Зою зі свого будинку. Що за нахабство… але мама прийняла позицію Зої і стала мені дорікати в тому, як негарно я з нею вчинила.