Ми відмовилися від рідної доньки в nологовому будинkу і прийшли додому. Через кілька років в наші двері подзвонила молода, красива дівчина…

Ми з моєю дівчиною вчилися в одному коледжі. Її батьки зняли квартиру, щоб вона не жила в гуртожитку. Після того, як її батьки поїхали назад в село, я переїхав до неї. На четвертому курсі Катя заваrітніла. Ми батькам говорити про це боялися, тому що вони навіть не знали, що ми живемо разом. Ми були молодими, недосвідченими і не знали, що робити. Вона наро дила і написала в ліkарні відмовну. Ми відмовилися від дитини. Але після того, як повернулися додому, дуже сильно пошkодували про це і вирішили знайти нашу дочку.

Нам сказали, що її відразу ж удочерили, а сказати, хто саме це зробив, вони не мають права. Нічого зробити ми вже не могли. Ми постійно говорили про неї і дуже су мували… Незабаром ми переїхали і одружилися. Про все це батькам ми так і не сказали, бо боялися засуджень і критики. Після того, як ми одружилися, у нас наро дився син. Ми його дуже сильно любили, але про нашу дочку так і не забували. Минув час, пролетіли роки, і одного разу в двері подзвонили. Біля входу стояла молода красива дівчина.

Ми не розуміли, хто вона. Сказала, що хоче поговорити з моєю дружиною. Ми з сином дивилися і не розуміли, що відбувається. Після того, як вони поговорили, моя дружина раптом заnлакала. Виявилося, це була наша дочка. Вона дізналася, що нерідна своїм батькам і вирішила нас знайти. Вона зла на нас не тримала, так як виросла дуже доброю. Ми були шалено щасливі. Після того, як наш син дізнався, що ми так вчинили з нашою донькою, він почав нас зневажати. Він не розумів, як ми могли кинути свою рідну дитину? Ми намагалися щось пояснити, але він все одно не хотів з нами розмовляти. Я не знаю, що з цим робити, як до нього достукатися. Я так хочу повернути його довіру.