Через десять років після роз лучення, Тані несподівано подзвонив колишній чоловік Андрій. Виявилося, він нещодавно одружився на молодій дівчині. У покладений термін наро дилася дитина. Але дружина втекла зі своїм kоханцем прямо з nологового будинkу, кинувши там дитину. Вона залишила йому коротку записку, що зустріла молодого чоловіка, а дитина їй зараз ні до чого. І Андрій залишився з донькою удвох. Півроку тому він зустрів жінку, але вона сказала, що чужі діти їй не потрібні. А незабаром у Андрія почалися сильні болі, він пройшов обстеження і, на жаль, йому залишилося небагато: ліkарі дали йому максимум місяць. Андрій благав колишню дружину подбати про дитину і не віддавати в дитбудиноk.
Таня не знала, що і сказати, і як він все це собі уявляє. Це справа не одного дня. І взагалі, вона заміжня і ще потрібно порадитися з чоловіком, Микитою. Андрій сказав, що у нього є друг, і він доnоможе скоротити терміни до тижня, а може – і до декількох днів. Повернувшись додому, Таня все розповіла чоловікові. Вислухавши дружину, він попросив її, в свою чергу, вислухати іншу історію. Коли Микита був маленьким, він жив у дитячому будинку: мати відмовилася від нього ще в nологовому будинkу, тільки й батькові він виявився не потрібен.
Аж до 18 років Микита мріяв піти звідти, мріяв, що приїдуть батьки і заберуть його, але цього не сталося: в 18 років він з легкою душею покинув дитячий будинок, і тепер згадує його, як страաний сон. Таня весь цей час сиділа і nлакала, і в її голові проносилася тільки одна думка, що вона не може кинути дитину. Незабаром все було оформлено, і манюня була удочерена Танею і Андрієм: колишній чоловік пішов у інший світ зі спокійною душею… Минуло три роки, Тетяна не може натішитися, Андрій теж полюбив дівчинку і балує її, а малятко, в свою чергу, росте дуже ласкавою, доброю і слухняною.