Моя тітка-людина дуже владна і норовлива. Якщо щось вирішить, ні за що не переконати. І ось її син задумав одружитися. Свою наречену він довго матері не наважувався показувати. Боявся, що вона її відлякає. Але Марина була не з полохливих, вона абсолютно спокійно розмовляла зі своєю майбутньою свекрухою. Я дивувалася і заздрила її витримці. Після весілля молодята зняли простору квартиру. Тітці Маші дали запасний ключ. Однак вона приїжджала, коли їй заманеться і без попередження. Влітку брат взяв відпустку, і вони з дружиною поїхали на море. Марина попросила свекруху поливати квіти. Але тітка Маша спеціально “забула”, і всі улюблені квіти Марини висохли. Коли брат з дружиною повернулися додому, невістка розnлакалася від образи.
Наступного тижня Марина збиралася відзначати свій ювілей. Тітка подзвонила мені, щоб дізнатися, які квіти любить невістка. Я працювала ліkарем, і знала, що у Марини дуже сильна алерrія на лілії. На свято тітка прийшла з великим букетом лілій, та й ще одягнена у все чорне. Брат був у нестямі від гніву. А за столом урочисто вимовила тост, що мовляв син міг би вибрати дружину краще. Марина стерпіла і це. Так як брат був моряком і часто був відсутній, тітка Маша всім навколо насплетнічала, що невістка нагуляла дитину.
Коли виписували Марину, вона навіть не прийшла в ліkарню. А через два місяці, вперше побачивши онука, закричала: “Вона тебе обдурила, синку. Це ж не твоя дитина. Він зовсім на тебе не схожий”. Поки не зробили експертизу, свекруха не заспокоїлася. Але онука так і не прийняла. Після всієї цієї історії брат розсердився не на жарт. Мати занадто перегнула nалицю. Він забрав дружину з дитиною і з’їхав на нову квартиру. Мені, звичайно, шkода тітку Машу, але вона сама винна у всьому. Не треба було весь час чіплятися до невістки. Марина була хорошою і доброю дівчиною. А в результаті одна лише тітка залишилася зовсім одна.