У мого чоловіка є брат Даня. Хоч вони й росли в одній сім’ї, але такі різні. Мій чоловік дуже уважний і чуйний, а ось Даня егоїстичний. Вони мають бабусю, їй уже 75 років. І ось Даня зі своєю дружиною все чекає моменту, коли бабуся піде з життя, щоб квартира дісталася йому. Даня сам зараз живе зі свекрухою, у них із дружиною вже троє дітей. Брати іпотеку і виnлачувати все життя – їм не підходило, так що вони в надії чекали смер ті бабусі, щоб отримати її однушку. Ми з чоловіком жили в окремій квартирі та нічого не чекали. Бабусю доглядали тільки ми, Даня ж посилався на те, що в нього багато роботи.
А потім Даня запропонував бабусі написати даровану на нього, а її перемістити в будиноk для людей nохилого віку. На це бабуся дуже образилася і розлютилася. У бабусі була давня мрія, вона хотіла поїхати до Японії. Тоді ми вирішили вчинити так. Бабуся на якийсь час переїхала до нас, а її квартиру почали здавати. На гроші, що накопичилися, вона і змогла поїхати в країну своєї мрії. Даня ж звинуватив нас у тому, що ми спеціально підлизуємося до бабусі заради її квартири.
Минали роки, але бабуся почувала себе лише краще. А в черговій поїздці до Франції вона зустріла нареченого. Там і вийшла заміж. Квартиру вона так і дала Дані. Він радісно переїхав туди зі своєю родиною. Тільки незрозуміло, як вони вп’ятьох житимуть в одній. Але головне для нас із чоловіком, що з бабусею все добре. Вона здорова та щаслива у своєму новому шлюбі, так ще й у Франції. Про таку старість можна тільки мріяти, але як довела наша бабуся – мрії збуваються.