Єврейська мама поливала кімнатні рослини, що стояли на підвіконні. Вона дуже любила ці квіти. Раптом двері відчинилися і увійшла її донька. Їй 35 років. Вона була похмура і цікавилася, чи вдома батько. Мама підняла окуляри, подивилася і сказала: “Доброго ранку, доню, коли входиш у будинок, треба привітатись; може запитаєш, як у мами самопочуття, чого потребує, а ти відразу – де тато”. -Вибач, мамо, як спала, як самопочуття? Ой матуся, доnоможи, у мене проблеми, я засмучена, а де тато? -Тата нема вдома, тобі тато потрібний, так і скажи, чи ти не знаєш, де знайти тата? Забула, куди він ходить у суботу?
Він у Бога. -У кого? – Запитала дочка. -Він у синагозі, дурна моя, а ти що подумала, ні, він любить тільки мене, а тепер, давай, які проблеми? -Мамо, я вирішила роз лучитися, я так більше не можу, роз лучуся і все! Чоловік підійшов ззаду та обійняв дружину: ”Отже, побігла до мами, щоб сkаржитися, не чекав…” – Доброго дня, любий мій зять, вона порадитися прийшла. Вона тебе дуже любить, тільки не вміє смачно готувати і прибігла порадитися. Відкрию тобі таємницю: вона боїться тебе втратити, от і запитала рецепт, хоче сьогодні ввечері щось смачненьке приготувати. Ну, ми порадились, як дві жінки. Я їй сказала, що чоловік у будинку – головний, і він завжди правий. Донька дивилася на маму і не могла повірити своїм вухам.
Від подиву в неї очі полізли на лоба. А потім сказала: “Мамо, я все зрозуміла, добре запам’ятала, особливо останній момент. Ну гаразд, пішли додому, у мене багато справ. Я зателефоную. Ну, нам час”. Мама з усмішкою подивилася на неї і сказав: “Я мого улюбленого зятя не відпущу, поки він не спробує мою соту. Ти знаєш, мій зять у мене на першому місці”. Зять із задоволеним виглядом подивився на дружину і подумав: “Як мені пощастило з тещею”. Увечері зателефонувала донька: “Мамочко, я в шоці, ти талановита актриса, твої слова врятували мій шлюб, спасибі”. На що мати відповіла: ”У житті доведеться бути актрисою, іноді рятує. Будь щаслива”.