У нас з чоловіком трикімнатна простора квартира. Живемо ми разом з нашим сином Володею, йому вже 30, але він переїжджати якось ще не думав, та й нам не в тягар. Жили ми всією сім’єю дружно, тільки от вирішив Володя одружитися. Зустрічався він довгий час з дівчиною Світланою. Та його на 5 років молодше, тільки університет закінчила, працювати за професією поки не хоче, а вона економіст. Тут почалися розмови про весілля, і Володя вирішив, що він з дружиною поки що поживе з нами в квартирі. Ми з чоловіком були не проти. Володя хотів заробити грошей на перший внесок по іnотеці, щоб свою квартиру куnити. Переїхали молодята в кімнату Володі. І тут-то почалося… У мене в квартирі завжди чисто було, порядок ми всі любили і дотримувалися. Але, мабуть, для Світлани поняття порядку було чуже.
У них в кімнаті, як вони заїхали, підлоги ніколи не милися. Але ж мене-то не пускають, щоб я у них порядок навела. Світлана по дому нічого не робить. Я намагаюся готувати на всю велику сім’ю, прибиратися, чистити навколо, щоб оку приємно було. Свєта навіть не доnомагає мені в загальних кімнатах. Я спеціально перед сином починаю прибиратися, щоб у нього совість прокинулася за дружину, а йому все одно, він навіть не помічає. До вечора завжди наготовлю котлет, суп, салатик. А вони беруть і замовляють собі суші або піцу.
Так якщо подивитися на їх витрати, то і не скажеш, що вони на перший внесок по іnотеці збирають. Свєта щомісяця волосся фарбує, одяг новий куnує, на манікюр ходить. Це ж стільки rрошей на все йде. Я вже не витерпіла і сказала Свєті: – Ти хоч для пристойності іноді ганчірку в руки бери, та пил протри на полицях. У вашу кімнату страшно зайти, речі не перете нормально. – А що ви мені вказуєте? Може мені і так комфортно у себе вдома жити. – Що значить у себе вдома? – А ви що, забули? Я взагалі-то дружина вашого сина, виходить-квартира і моя теж. Після цих слів мені аж nогано стало. Напевно, переїжджати вони не хочуть. Добре влаштувалися: я для них готую, все прибираю, їм залишається тільки насолоджуватися життям.