Невісточку мою звуть Таня. У неї з моїм сином двоє дітей. Вони живуть у квартирі, яку взяли в іпотеку нещодавно. Таня у декреті була. Хотіла вже вийти на роботу, як виявили, що знову вагітна. Вирішили залишити дитину, і на роботу вона вже не вийшла. Іпотеку оплачував син, годував їх син, усі фінансові питання вирішував син зі своєю середньою зарплатою. Ну, зрозуміло, що вони не жили розкішно. Тетяна має старшу сестру, Ольгу. Вона вийшла заміж перша, але особисте життя у неї не склалося, тому повернулася до мами, але вже з сином. Вони стали жити утрьох. Ольга влаштувалась на зручну роботу.
Щоправда, платили там копійки, але колектив був добрий, могла іноді дитину теж брати з собою, ще йшла на роботу пішки. Тобто її багато що влаштовувало. Мама також дуже допомагала. Вона доглядала онука, годувала, робила з ним уроки. Матеріально також допомагала. Вони мали загальний бюджет. А також Ольга отримувала аліменти. Загалом, жили вони разом непогано. Незабаром мама дізналася, що тяжко хвора. Вона заборонила дочкам витрачається на її лікування. Але насправді у них грошей і не було. Кілька місяців тому її не стало. Ольга була у нестямі. Вона, звичайно, оплакувала матір, але також була спантеличена тим, як далі житиме без моральної та фінансової допомоги матері. І виникала ще одна проблема – квартира матері.
За законом треба було її ділити. Ольга прилетіла до сестри, щоб про це поговорити. Наступного дня Таня заявила, що відмовиться від квартири. – Я ж не залишу сестру та племінника на вулиці ні з чим. Своєю зарплатою вона не може купити квартиру, взяти в іпотеку також. До того ж мамі теж сподобалося б моє рішення. Звичайно, мені не сподобалося те, яке вона ухвалила. Вона не працює. У них із сином квартира в іпотеку. Взяти і відмовитися від кількох мільйонів у цих умовах, як мінімум, нерозумно. a Син каже не втручатися, це не наша справа. Але як мені не втручатися? Він працює без відпусток, у всьому собі відмовляє, щоб сім’я ні чого не потребувала. А вона?