Вчора я ходила у гості до знайомої, яка відзначала свій п’ятдесятирічний ювілей. З нагоди свята стіл ломився від частування. За столом зібралася велика компанія, серед гостей були родичі, колеги, друзі та сусіди, всього 35 осіб. Живе іменинниця у приватному будинку, тому великому святу було де розвернутися. Готувала моя знайома та її донька, тому все було по-домашньому смачно. На стіл поставили фаршировану рибу та качку з яблуками, багато м’яса та закусок, бутерброди та салати. Навіть тортів було декілька, не кажучи вже про різноманітність фруктів та цукерок. Весь стіл був заставлений тарілками, але гості не лише їли, а ще танцювали та співали. Велика компанія чудово проводила час. Свято ще тривало, коли одна з гостей, колега іменинниці, почала збиратися додому.
Мене шокував не її ранній відхід, а те, що вона почала робити перед тим, як вийти з-за столу… З сумочки жінка витягла пакет і почала складати до нього всі страви, представлені на столі. У пакет вона запакувала нарізку, поклала кілька шматків риби, половину качки, навіть торт. Вражало і те, що жінка без сором’язливості набирала їжу в пакет і те, що рибу, м’ясо, овочі та солодке вона складала впереміш в один пакет. Усі хто сидів за столом дивилися на неї здивовано. Вловивши у погляді гостей питання, жінка сказала, що в неї вдома діти, готувати ніколи, а на столі так багато смачного. Жінка продовжувала пакувати продукти у пакет, коли підійшла донька іменинниці. Дівчина сказала, що багато гостей ще залишаються і будуть ще їсти, а дехто з родичів і зовсім поїде тільки наступного дня, тому їх ще й уранці годувати треба.
Складати їжу в пакет жінка перестала, забравши те, що вже було запаковано, вона пішла додому. Її «видобутком» можна було кілька днів годувати сім’ю. Недарма нахабство вважають одним з видів щастя. От тільки таке щастя всього на раз, більше, я переконана, на свята її не покличуть не лише в цей будинок, а й ніхто з інших працівників, які сиділи за столом та бачили всю ситуацію. Всім гостям за жінку було щиро соромно. Наче поводилася неввічливо вона, а перед іменинницею соромно було нам. Моя знайома розповіла, що працювати до їхнього колективу жінка прийшла нещодавно, вони непогано спілкувалися, стали практично подругами. Про те, що гостя може себе так повести, ніхто не підозрював, тим більше, що для її дітей давно були відкладені і торт, і цукерки. Ось така неоднозначна ситуація. А як взагалі треба поступати, коли хтось починає відкладати з загального столу їжу собі додому?