Зі своїм Дмитром я в шлюбі вже три роки. Дітей поки що немає, хоча я давно мрію про малюка. Чоловік цим питанням особливо не цікавиться. У нас обох серйозних проблем зі здоров’ям немає, і лікарі прописали мені певні препарати, які, за їхніми словами, мають допомогти. Можливо, через ці гормональні препарати, а може, і з іншої причини, я почала набирати вагу. Сказати, що я сильно погладшала, не можна — важила 78 кілограмів. Але Дмитру це зовсім не подобалося. Він став глузувати з мене, постійно натякав, що якщо я не схудну, то він знайде собі іншу. А я любила його, вірила, що скоро завагітнію, і все налагодиться. Новий рік ми вирішили відзначити свято вдома з друзями. Зібралося багато людей. Я накрила шикарний стіл, гості теж принесли свої страви, як домовилися.
Цілий день я нічого не їла, і надвечір була дуже голодна. Коли всі сіли за стіл, я вирішила скуштувати салатів. Але не минуло й кількох хвилин, як мій «коханий» вирішив пожартувати на весь стіл: – Може, годі вже жерти? А то після свят у жодну сукню не влізеш! Та й на нові гроші немає, сама знаєш, які зараз ціни! Вся компанія засміялася, а я мало не вдавилася від такого приниження. Мені стало ніяково, і до кінця вечора я не змогла з’їсти ні шматочка. Дмитро помітив, що я образилася, і сказав: – Це ж жарт! Не будь занудою!
Коли настав 2025 рік, загадуючи бажання, я зрозуміла, що більше не хочу народжувати дитину від такої людини. Зранку Дмитро довго спав, а я вже збирала свої речі. Навіть пояснювати нічого не хотілося. Просто поїхала. За кілька годин він зателефонував. – Де ти? – З Новим роком! Настав час змін, любий! Тепер я розумію, чому Господь нам не дав дітей! – Та перестань, повертайся! Я ж кохаю тебе! Я поклала слухавку, твердо вирішивши, що не хочу такого життя. А якщо після народження дитини я ще більше наберу вагу або просто постарію? Невже мене принижуватимуть і висміюватимуть постійно? Таке ставлення мені не потрібне.