— Я твій чоловік, і я маю право зустрічати з тобою Новий рік, — заявив Максим у слухавку. — Тож готуй святковий стіл, я приїду 31-го

— Я твій чоловік, і я маю право зустрічати з тобою Новий рік, — заявив Максим у слухавку. — Тож готуй святковий стіл, я приїду 31-го. — Що, з Людмилою не вийшло? — спокійно спитала Наталя, хоч усередині все кипіло. Півроку тому її чоловік, з яким вони прожили вісім років, заявив, що розлюбив її і йде до своєї колеги Людмили. Він сказав, що та і красивіша, і розумніша, і готує краще, а Наталя обов’язково знайде своє щастя. Пережити це було нелегко. Максим пішов, але на розлучення так і не подав. Наталя теж не подавала документи, можливо, сподіваючись, що він передумає та повернеться. Однак його повернення виявилося зовсім недоречним. Вранці за кілька днів до Нового року у Наталії зламався котел. Будинок залишився без опалення, і замість затишного вечора з чаєм вона рятувалася кухлем смородинового компоту. Закутавшись у теплу ковдру, Наталя готувалася до холодної ночі. Вирішивши, що ситуація потребує термінового втручання, вона викликала майстра. Яке було її здивування, коли на порозі з’явився сам власник сервісного центру, Андрій.

 

Advertisements

— Вибачте за занепокоєння, але я не міг залишити вас без тепла, — сказав він. — Мої майстри на різдвяних канікулах, тож я приїхав особисто. — Дивно, що сам директор сервісного центру мені допомагає, — з усмішкою відповіла Наталя. — У цьому немає нічого дивного. Я самотній, свята особливо не святкую, і радий бути корисним. У вас такий затишний будинок, напевно, маєте намір багато гостей приймати? — Ні, на жаль, гостей не буде. Я також живу сама, — відповіла вона. — Але ж це не привід залишатися в холоді. Велике вам дякую за допомогу. Андрій швидко взявся до роботи. Він виявив проблему з котлом, виправив її та перевірив, щоб усе працювало справно. — Тепер у вас знову буде тепло, — сказав він, збираючи інструменти. Наталя заплатила за ремонт і, незважаючи на сум, що залишився на душі, відчула полегшення. У будинку стало тепло, і це хоч трохи зігріло її настрій. Наступного дня дзвінок у двері дуже здивував Наталю, адже вона нікого не чекала. Відкривши, вона побачила Андрія на порозі.

 

— Доброго дня. Але я сьогодні вас не викликала, — розгублено сказала господиня. — Я знаю. Сьогодні це моя особиста ініціатива і грошей за це я з вас не візьму. Просто хотів переконатися, як тут у вас справи, — пояснив Андрій. Наталя запросила його до хати. Для порядку Андрій оглянув котел і підтвердив, що все працює справно. Вона запропонувала йому чай, від якого він не зміг відмовитись — аромат свіжої випічки, приготованої Наталею з ранку, заповнював усю кухню. Андрій сидів за столом, повільно пив чай і, здавалося, зовсім не поспішав йти. Йому було тепло не лише фізично, а й на душі поряд з Наталею. — Ось візьміть про всяк випадок. Це мій особистий номер, — простяг він візитку. Несподівано у двері знову подзвонили. — Ви когось чекаєте? — поцікавився Андрій. — Ні, — розгублено відповіла Наталя. — Зараз подивлюсь. Вона відчинила двері і застигла здивовано — на порозі стояв Максим з букетом квітів та валізою. Андрій підвівся і почав збиратися.

 

— Це хто ще такий? — роздратовано спитав Максим, дивлячись на чоловіка. Наталя не одразу знайшлася, що відповісти, але ситуацію врятував Андрій. — Я майстер, прийшов лагодити котел. Все вже гаразд, можете не переживати — Новий рік ви зустрінете в теплі, — сказав він і поспішно покинув будинок, зачинивши за собою двері. За кілька хвилин його телефон задзвонив. На екрані висвітився незнайомий номер, але Андрій серцем відчув, що то Наталя. — Чому ти не сказала, що одружена? — тихо спитав він. У його голосі звучало непідробне засмучення. — Це лише формальність, — поспішила пояснити Наталя. — Я обов’язково подам на розлучення, тепер точно. Він давно мені не чоловік. Андрію, повертайся. Я його прогнала і не хочу зустрічати свято одна. Двічі просити Андрія не довелося. Він розвернувся, заглянув у магазин, купив частування і попрямував до вже такого рідного дому — туди, де було тепло його душі.

Advertisements