Знала я одну сім’ю, яка складалася з подружжя і їх дочки. У них не було квартири, тому всі разом жили в 3-кімнатній квартирі свекрухи. Здавалося б, відносини між подружжям спочатку були прекрасними, але так тільки з боку здавалося… Коли дівчинка трохи підросла, батько сімейства раптом оголосив, що він кидає сім’ю: у нього є kоханка, і він йде до неї. Роз лучення було важким. Дружина взяла дочку і поїхала до своєї матері. Чоловік пішов до kоханки, а свекруха залишилася одна в своїй великій квартирі.
Начебто-дорослі люди, самі розберуться, самі з усім впораються. Але ви уявляєте стан дівчинки? Ось, що вона могла винести з усієї ситуації: 1) тато не любить маму; 2) тато більше не живе з ними; 3) вони переїхали до бабусі, до якої лише зрідка заглядали у свята. Так минуло 6 років. У мами з’явилися нові відносини, сім’я не потребує rрошей, а дівчинка вчиться в елітній школі.
А що батько? Він виявився не таким вже й мерзотником. Він намагається частіше спілкуватися з дочкою, і навіть вирішив познайомити її зі зведеними сестрами. Як би там не було, стан дівчини, у якої начебто все добре, але тільки зовні, можна висловити таким чином: її вигнали з життя з батьком, із затишного будинку, де ще залишилися її ляльки, та ще й зробили це в найскладнішому підлітковому віці. З упевненістю можна сказати, що травма ця – на все життя.