Коли син з невісткою прийшли до мене на вечерю, і син роззувся, я помітила, що в нього шкарпетки з дірками!

Коли син з невісткою прийшли до мене на вечерю, і син зняв взуття, я помітила, що у нього шкарпетки були порвані! На обох ногах з дірок стирчали пальці. Я завмерла від шоку. Це була остання крапля. До цього було багато випадків, які змушували мене переживати, але тепер я зрозуміла, що далі терпіти неможливо. Настав час діяти. Я вирішила, що зроблю все, щоб мій син розлучився з цією Маргаритою. Так, у них є спільна дитина, але він зможе платити аліменти і знайде жінку, яка підтримуватиме і піклуватиметься про нього. За шість років їхнього шлюбу я бачила достатньо. І ось моя історія — рада почути думку з боку. Коли вони зайшли до квартири, я зустріла їх з посмішкою. — Проходьте, сідайте за стіл! — Сказала я, намагаючись виглядати гостинною. Син привітався, роззувся біля дверей і пройшов на кухню. У цей момент мій погляд упав на його шкарпетки. Діряві, на обох ногах, пальці виглядають. Я не могла повірити своїм очам. — Даню, підійди сюди, — покликала я його, намагаючись стримати обурення. — Що таке, мамо? — повернувся він. Я вказала на ноги. — Ти бачив, у чому ходиш? Подивися на свої шкарпетки! Він глянув униз, потім кинув погляд на Маргариту, свою дружину. Вона пожала плечима.

 

Advertisements

— Не купили ще нові, — пробурмотіла вона. — Не купили?— перепитала я, намагаючись не підвищувати голос. — Ти ж його дружина! Як можна не побачити, що у чоловіка шкарпетки діряві? — Мамо, ти перебільшуєш, — втрутився Даня. — Ні, синку, я не перебільшую! Це шість років твого життя пройшли у повному безладі! — Не витримала я. — Спершу ти їв макарони щодня, потім я дізналася, що ти сам собі прасуєш сорочки. А тепер це! Я довго мовчала, але більше не можу. Маргарита роздратовано відклала вилку. — Що ви хочете сказати? — спитала вона. — Хочу сказати, що це межа! — відповіла я, дивлячись їй у вічі. — Ти шість років вдавала, що піклуєшся про нього, але насправді тільки ускладнюєш йому життя. Чому ваша дитина завжди виглядає доглянуто, а мій син ходить у дірявих шкарпетках? — Ви не розумієте, як це працювати, виховувати дитину і все встигати! — Вигукнула вона.

 

— Працювати та виховувати — це твій обов’язок. Але чоловік це теж твоя відповідальність! — парирувала я. Даня спробував втрутитися: — Мамо, годі. Ми живемо, як можемо. — Живете, як можете? — гірко посміхнулася я. — Синку, подивися на себе. Ти виснажений, постійно працюєш, а вдома на тебе чекають макарони і діркаві шкарпетки. Ти вважаєш, це нормально? Маргарита різко встала. — Ви мене просто не любите! Ніколи не любили! — вигукнула вона. — Я сподівалася, що ти змінишся, — відповіла я холодно. — Але бачу, що марно. Даня стояв, розгублено переводячи погляд з мене на Маргариту. — Мамо, це моя дружина, — сказав він тихо. — І це твоя біда, — твердо заявила я. — Я зроблю все, щоб ти нарешті розплющив очі. У тебе є дитина, ти платитимеш аліменти. Але тобі потрібна жінка, яка буде твоєю опорою, а не тягарем. Маргарита почервоніла, схопила сумку і вийшла, грюкнувши дверима. Син залишився, розгублений і мовчазний. — Даню, ти знаєш, що я люблю тебе? — тихо спитала я. Він кивнув головою, але не відповів. Я розуміла, що попереду на нас чекає складний шлях, але залишити все як є я вже не могла. Мій син заслуговує на краще життя, і я більше не маю наміру мовчати.

Advertisements