Богдана йшла додому з букетом троянд, але замість радості її долала тривога: як пояснити дорослій дочці, звідки у неї ці квіти? Причина була дійсно важливою. Вона дізналася, що знову стане матір’ю. Однак для 47-річної жінки це виявилося справжнім випробуванням. Хоча вона й виглядала значно молодше свого віку, їй ледь давали 40 років, але майбутнє лякало її. Такого повороту Богдана ніяк не чекала. Її плани були зовсім іншими: вона готувалася стати бабусею, адже її дочка нещодавно вийшла заміж. А тепер вона сама носила дитину під серцем. Голова крутилася від думок, а страх перед невідомістю ставав все сильніше. Три роки тому Богдана розлучилася з чоловіком. Їхній шлюб здавався стабільним: ніколи не сварилися, разом виростили доньку, навіть видали її заміж. Але одразу після весілля Сергій зізнався, що кохає іншу жінку і йде до неї.
Богдана тоді не могла стримати сліз, переживала дуже важко. Єдиною опорою була дочка Юля, яка підтримувала матір як могла. Вона навіть разом з чоловіком вирішила залишитися у будинку матері, щоб Богдані не було так сумно. Після розлучення Сергій залишив дружині та доньці квартиру, а сам забрав машину. У новому шлюбі він виглядав щасливим. Юля продовжувала з ним спілкуватися, але без особливого ентузіазму. – Мам, ти в мене красуня, – говорила Юля. – Жінка, до якої пішов тато, і поряд з тобою не стояла! Усі мої знайомі думають, що ти моя подруга. Як він міг так просто викреслити нас з тобою зі свого життя? Богдані самій це було незрозуміло. Вона намагалася бути хорошою дружиною, доглядала за собою, піклувалася про будинок і родину, але Сергій цього не оцінив. Поступово жінка почала повертатись до нормального життя. Вона намагалася частіше зустрічатися з подругами і виходити з дому, щоб відволіктися від сумних думок і не заважати молодій сім’ї. Якось у кафе вона познайомилася з Анатолієм. Він був молодший за неї, і Богдана відразу попередила про різницю у віці, але чоловіка це не збентежило.
Їхні зустрічі стали регулярними. Анатолій був щедрим: дарував квіти, парфумерію, побутову техніку. Півроку Богдана насолоджувалася його увагою, але потім зрозуміла, що чекає на дитину. Вона не знала, як розповісти про це Анатолію. Йому було 42 роки, дітей він не мав, і вони ніколи не обговорювали тему сім’ї. Крім того, Богдану лякав вік: у 47 років вагітність була пов’язана з ризиками. Найбільше вона боялася реакції доньки. Коли Анатолій укотре подарував їй квіти, Богдана вирішила, що відтягувати розмову з Юлею більше не можна. – Юля, у мене є для тебе важлива новина. Сідай, – сказала вона. Дочка насторожилася, але сіла поряд. – Я чекаю на дитину, – майже пошепки зізналася Богдана. Юля схопилася з місця: – Матусю, це чудова новина! Чому ти сумуєш? – Я боялася, що ти мене засудиш, – схвильовано відповіла Богдана. Юля обійняла матір: – Ну що ти! Тепер скажи мені найголовніше: хто він? Думаєш, я не помічаю твої квіти? Я давно зрозуміла, що в тебе хтось є. Того вечора Богдана вперше запросила Анатолія додому, щоб познайомити його з дочкою та розповісти про майбутню дитину. Реакція Анатолія її здивувала: він так зрадів, що одразу запропонував їй руку та серце. – Мамо, погоджуйся, навіть не думай, – підтримала Юля. Богдана відчула, що її життя змінюється на краще. А як ви думаєте, народжувати у 47 років – це надто пізно?