Діана нервово смикала пасмо свого каштанового волосся. Поглинута тривожними думками, вона сиділа за столом на кухні і дивилася у вікно, намагаючись розібратися в собі. Все в житті складалося начебто добре: міцна сім’я, двоє чудових дітей, робота, яка приносила їй не лише дохід, а й задоволення. Але було одне «але» – її свекруха, Лідія Семенівна. Жінка владна, яка звикла контролювати все та всіх, вона давно перетворила життя Діани на поле для маніпуляцій. Якось, після чергового дня на роботі, Діана поспішила додому. Вже підходячи до дверей, вона почула голоси. У будинку її свекруха обговорювала щось з Вітею, чоловіком Діани. — Я все продумала, Вітю.
Вам давно настав час переїхати до мене. У вас діти ростуть, місця мало. А мій будинок — просторий, з садом. Я допоможу, звісно. Але ти маєш переконати Діану, що це правильне рішення. — Мамо, я не думаю, що Діана погодиться, — відповів Вітя. — Та що вона взагалі розуміє? Молода ще. Це для вашого блага! — категорично заявила Лідія Семенівна. Діана завмерла. Серце заклекотало, руки затремтіли. Вона розуміла, що розмова йде за її спиною, і свекруха знову намагається маніпулювати Вітею. Заходити в будинок їй більше не хотілося, але вона набралася сміливості. — Доброго вечора, — стримано промовила вона, заходячи на кухню. — О, Діано, ти вже вдома! — свекруха посміхнулася, наче нічого не сталося. Але Діана відчувала, що в ній закипає обурення.
Цей випадок став для неї сигналом, що настав час ставити кордони. Увечері, уклавши дітей, вона вирішила поговорити з чоловіком. — Вітю, мені треба з тобою серйозно поговорити, — почала вона. — Про що? — Чоловік відірвався від телефону і пильно подивився на неї. — Про твою маму. Вона надто втручається у наше життя. Я більше не можу цього терпіти. Віктор зітхнув. — Діано, вона просто хоче допомогти. Ти перебільшуєш. — Я все чула. Вона намагається змусити тебе переїхати до неї. А потім почне керувати нашим життям. — Це її будинок, їй просто хочеться бути ближчими до нас і дітей. Діана відчула, що розмова заходить у глухий кут. — Вітю, зрозумій, я не проти твоєї мами, але ми — сім’я. І рішення про те, як і де ми житимемо, повинні приймати ми з тобою.
Вона не повинна залазити в наші стосунки. Чоловік промовчав. Йому було складно визнати, що його мати справді перегинає ціпок. Але Діана була налаштована рішуче. Минуло кілька тижнів. Вітя нарешті почав помічати, як сильно його мати впливає на їхню родину. Лідія Семенівна продовжувала наполягати на своєму, але Віктор став віддалятися від її порад. Поступово він зрозумів, що щастя його сім’ї важливіше за уявну турботу матері. — Діано, ти мала рацію, — сказав він одного разу. — Нам треба триматися разом і не дозволяти нікому руйнувати наш затишок. Діана відчула полегшення. Їхня сім’я змогла витримати це випробування. Лідія Семенівна, побачивши, що її маніпуляції більше не працюють, згодом послабила свій натиск. Вона зрозуміла, що її син та його сім’я здатні самостійно приймати рішення. Минули роки. Діана та Віктор стали ближчими один до одного, їхні діти росли в коханні та гармонії. А свекруха, залишивши спроби втручатися, зайняла своє місце — поряд із сім’єю, а не між ними.