Після того, як батьки Даші дізналися про її намір вийти заміж за Юрія, вони одразу вирішили допомогти. – У нареченого свого житла немає, а ми чудово пам’ятаємо, як блукали чужими кутами, – сказав тоді батько. – Велику квартиру ми не потягнемо, але на однокімнатну вистачить. Ще й меблями допоможемо обставити. Даша була нескінченно вдячна батькам. Вони з Юрою хвилювалися, де житимуть після весілля. Родом він був з простого містечка, його батьки працювали на заводі, а сам Юра після навчання залишився у Києві. Познайомилися вони у спільних друзів, і спочатку обидва були зосереджені виключно на кар’єрі. Але почуття взяли гору, і пара вирішила одружитися. На весілля вони вирішили багато не витрачати – обмежилися затишною вечерею з її батьками та близькими друзями.
– Ми приїдемо в гості восени, тоді й познайомимося, – сказали телефоном батьки Юрія. – Зараз ми не маємо можливості ні часу, ні грошей. Даша все зрозуміла, не образилася, але було неприємно, що у день весілля свекри навіть не подзвонили. – Вони не хотіли відволікати нас у такий момент, – заспокоював Юрко. – Нічого, восени приїдуть, познайомитеся. І справді, за чотири місяці батьки Юри повідомили, що приїдуть на його день народження. – Залишимось на пару днів, ви нам квартиру покажете, про свої плани розкажете, місто покажете, – казала його мама, Лідія. – На кілька днів? Це ж скільки всього треба встигнути, – сміявся Юрко. Даша хвилювалася. Вона вперше мала зустрітися з рідними чоловіка і хотіла справити гарне враження. Але її бентежило, як вони вмістяться у їхній невеликій квартирі. Вона запропонувала зняти для батьків номер у готелі.
– Ти що? – Юрко навіть образився. – Вони приїдуть лише на два дні, скучили, а я їх у готель? Ні, вони і тут помістяться – розкладачку і надувний матрац поставимо. Даша погодилася, вирішивши, що кілька днів швидко пролетять, і все обійдеться. Свекри приїхали в обумовлений день. Але зненацька привезли з собою десятирічного племінника Юри. – Даня ніде не буває, от і вирішили подарувати йому поїздку до Києва, – пояснила Лідія. Хлопчикові Даша не заперечувала, але постала проблема, куди його вкласти. З дачі батьків довелося тягнути ще одну розкладачку, яку ледве вдалось поставити на кухні. Квартира перетворилася на лабіринт, ходити яким доводилося акуратно, щоб нікому не заважати. На день народження Юри вони вибралися до кафе з обома сім’ями та друзями. Вечір вдався. Наступного дня Даша сказала чоловікові: – Завтра твої батьки їдуть, треба проводити їх на вокзал. – Вони залишаться ще, – спокійно відповів Юрко. – Зовсім мало часу погостили, навіть не встигли до ладу поспілкуватися.
– А нам завтра на роботу. Вони весь день сидітимуть самі? – Зате ввечері проведемо час разом, – відмахнувся він. Даша промовчала. Але повернувшись із роботи, зіткнулася з неприємною ситуацією: гості спустошили холодильник, навіть не подумавши приготувати щось із запасів чи купити продукти. – Невістка, ти щось довго працюєш, – наставляв її Віктор. – А в тебе тут гості – батьки чоловіка! – Я не можу підлаштовувати робочий день під обставини, – стомлено відповіла вона. – Ви могли б прогулятися містом. – На голодний шлунок не гуляють, – не вгавав він. Даша насилу стримувала роздратування: – Крупи та овочі є. Ви могли щось самі приготувати. – А ми, значить, господарюватимемо в будинку невістки? – Втрутилася Лідія. Даша провела вечір на кухні, готуючи вечерю та заготівлі до наступного дня. Свекри не допомагали – дивилися телевізор та відпочивали. Минуло кілька днів, і ситуація повторювалася. – Вони ж збиралися на два дні, а вже тиждень минув, – поскаржилася Даша чоловікові.
– Ну, батьки мають право побачитися з сином, – заперечив Юрко. – Звичайно, – відповіла вона. – Але я перетворилася на хатню робітницю, а мене тільки критикують. Наприкінці тижня Лідія вирішила вирушити за покупками. – Ми збираємо на відпустку, – нагадала Даша чоловікові. – Чому ти маєш оплачувати її покупки? – Я його мати! – Втрутилася Лідія. – І вимагаю поваги! – Тоді виявіть скромність, – не стрималася Даша. – Ви тиждень сидите у нас на шиї, створюєте проблеми, ще й скаржитесь. – Ця квартира не лише твоя, а й мого сина, – заявив Віктор. – Квартира належить мені. Її купили мої батьки до весілля. – Відповіла Даша. Скандал закінчився тим, що Віктор та Лідія пішли, грюкнувши дверима. Але Юра залишився незадоволений поведінкою дружини. – Ти не поважаєш моїх батьків, отже, і мене. Нам треба подумати про майбутнє. Після цих слів він зібрав речі та поїхав разом з батьками. Даша зрозуміла, що вже не хоче зберігати цей шлюб. Вона подала на розлучення, вирішивши, що краще бути однією, ніж терпіти подібне ставлення.