Чоловік зрадив мені з подругою, і ми роз лучилися. Але я вирішила його провчити як слід

Я спіймала чоловіка з подругою на місці злочину. Вони перекидалися в моєму ліжку. Чоловік навіть не перепросив, він, навпаки, у всьому звинувачував мене. Говорив, що я зіпсувала його життя. Мені було прикро, адже у нас був щасливий шлюб, або мені так здавалося. Щодня ми лаялися, кричали один на одного. Діти були свідками кожного сkандалу. Ми задумалися про їхнє nсихологічне здоров’я, ми не хотіли їм нашкодити. Чоловік зібрав речі і переїхав на орендовану квартиру, щоб припинити свари тися зі мною. Залишавшись одна, я почала думати про те, що ж не так робила. Я завжди доглядала за собою, намагалася бути доброю дружиною, смачно готувала, завжди прислухалася до його думки. Коханка його хоч і була молодша за мене, але все одно виглядала гірше за мене.

Я вирішила, що мені треба щось змінити у собі. Стала одягатися, як у молодості: туфельки та спокусливі сукні. В офісі всі чоловіки стали на мене увагу звертати, навіть намагалися на побачення покликати, але я відмовлялася. З чоловіком ми не роз лучилися, зраджувати йому не хотілося, та й люблю його. Кирило, побачивши зміни, став приходити у вихідні до нас, щоб з дітьми пограти. Але я часто помічала, як він дивився на мене. Я годувала його вечерею і відправляла на орендовану квартиру, сподіваючись, що там він живе один, а не з kоханкою. Незабаром він почав приходити частіше, щодня.

Діти були раді бачити батька, а іноді я забувала, що ми живемо окремо. — Кирило, що між нами? Ти живеш окремо, але щодня приходиш і залишаєшся до пізнього часу. — Запитала я у нього. — Я не знаю. Потрібно подумати, як жити далі. Я зараз один, документів на розлучення ми не подавали. — Ясно. Знаєш, я навіть не знаю, чи зможу пробачити тобі зраду. Гаразд проїхали. Ти завтра зможеш посидіти з дітьми? Кирило ствердно кивнув головою.

У мене дозрів план, як змусити його повернутися додому і трохи поревнувати мене. Наступного дня, коли він прийшов, я стояла і вбиралася. — Кудись ідеш? — Запитав він у мене. — Як я виглядаю? — Чудово, як завжди. То куди зібралася? — На побачення. Його очі забігали, він не міг повірити. Мабуть, думав, що я йому потрібна, а інших чоловіків не приваблюю. Коли я вийшла, то помітила, що Кирило спостерігав із вікна. Не знаю, до чого приведе мій план, але сподіваюся, що він наважиться повернутися додому і більше зраджувати мені не стане.