Декілька років тому раптово померла наша бабуся Стефа. Це була добра і чудова жінка, яка завжди привітно приймала нас з братом. У дитинстві ми проводили у неї всі літні канікули, насолоджуючись її домашньою кухнею. Бабуся любила нас з братом, тому заповіла свій дім саме нам. Будинок був досить великим, розрахованим на дві родини. В одній половині раніше мешкала сестра бабусі, самотня жінка. Саме господарство знаходилося в селі, але зі зручним розташуванням неподалік міста, де нерухомість коштує дорого. Мій брат Олег одразу ж із родиною переїхав у цей будинок. У нього маленькі діти, і жити у своєму будинку з двором виявилося дуже зручно.
До того ж, Олег добре заробляв, швидко зробив ремонт, купив нову машину, щоб легше було дістатися до роботи. Я ж не бачила сенсу переїжджати до села. Ми з чоловіком винаймаємо квартиру практично в центрі міста, що дуже зручно. Наша ціль – накопичити на своє житло і завести дитину. Саме тому я вирішила продати свою половину будинку. Виручені гроші планувала використовувати як початковий внесок за квартиру, решту ми виплачували б за допомогою кредиту. Обміркувавши все з чоловіком, я вирішила запропонувати Олегу викупити мою частину. – Олеже, ти можеш виплачувати вартість моєї половини частинами. Потім ти матимеш шикарний будинок, і ти зможеш навіть надбудувати другий поверх, – запропонувала я. – Чудова ідея, але мені треба порадитись з Галею, — відповів брат. Я знала, що в їхній сім’ї останнє слово завжди за Галею. Вона ухвалювала всі важливі рішення.
Але пропозиція була справді вигідною. Мені теж було приємно, що будинок бабусі залишиться в сім’ї і не перейде до сторонніх. Проте за кілька днів Олег подзвонив з несподіваною новиною. – Знаєш, Галя дуже образилася, – почав він. – Чому? – Не зрозуміла я. – Вона вважає, що ти мала поступитися своєю половиною. Адже ти все одно не збираєшся жити у селі. А брати гроші з рідного брата – це неправильно. Якщо я віддаватиму борг, на дітей не вистачить. – Але в мене теж є мрії про сім’ю та дітей. Це справедливо! – Заперечила я. – Ти ще не знаєш, чи вийде у тебе дітей. А племінники вже є. Хіба тобі на них байдуже? – Як ти можеш таке казати? Між нами вибухнув справжній скандал. Я розуміла, що Олег просто повторює слова своєї дружини, але це не робило ситуацію легшою. Я твердо вирішила: поступатися не стану. Якщо брат не хоче викупити мою частку, то я продам її стороннім. Нехай Галя потім сама розбирається з новими сусідами. Хіба це не справедливо?