Остап часто знаходив втіху після виснажливого робочого тижня у прогулянках лісом, насолоджуючись безтурботною тишею та співом птахів. Іноді він брав з собою маленького сина, перетворюючи їхні прогулянки на пригоди зі збирання грибів та лісових ягід. Ці вихідні нічим не відрізнялися від інших. Закінчивши до полудня роботу по дому, Остап вирішив прогулятися з сином лісовими стежками, щоб трохи освіжитися.
Під час прогулянки батько з сином натрапили на галявину, де з кущів несподівано показався собака. Спершу злякавшись, Остап підійшов ближче і виявив, що собака прив’язаний до дерева. Стояв сонячний травневий день, і собака виглядала виснаженою, швидше за все, від зневоднення чи голоду. Згадавши про маленький бутерброд у рюкзаку, Остап нагодував голодного пса, який жадібно проковтнув усі шматки.
Поруч з собакою Остап знайшов білий конверт із запискою від попереднього господаря, в якій той благав подбати про Арчі, оскільки батько господаря погано з ним поводився. Розчулений запискою, син Остапа став слізно благав залишити Арчі в себе, обіцяючи піклуватися про нього, щодня вигулювати його і навіть дотримуватися власного режиму сну. Усміхаючись, Остап з радістю погодився, відв’язав Арчі – і трійця разом вирушила додому, готова зустріти поповнення у своїй родині…