Олег відправив свою дружину Ольгу на три тижні до санаторію, щоб вона могла відпочити та набратися сил

Олег зробив пропозицію своїй коханій Ользі. Дівчина погодилася, і радісний Олег одразу ж повідомив про це батькам. Однак його мати Тамара від вибору сина була не в захваті.

Олег був єдиною дитиною у сім’ї. Їхній будинок був просторим, а господарство міцним. Батько, Павло, був працьовитим чоловіком, іноді підробляв, тому жили вони цілком забезпечено.

Advertisements

Коли Олег розповів матері про своє рішення одружитися, Тамара видала:

– Ця Ольга – справжня біднячка! Ніякого посагу, нічого за душею. Вони тільки й сидітимуть на наших грошах! Я ж тобі говорила, що треба шукати кращу дівчину. Нехай і гарна, але що від краси, якщо її мати одна працює і та постійно хвора? Вона вся в неї піде.

Але Олег любив Ольгу. Багато хто доглядав її, але вона обрала саме його, і він цим пишався.

Розуміючи, що жити з батьками їм буде важко, Олег та Ольга зняли невеликий будиночок на сусідній вулиці. Оселилися вони неподалік річки у приватному секторі. Тамара, зі своїм суворим та критичним характером, точно не дала б їм спокою.

Життя батьків Олега служило йому прикладом, яким він не хотів бути. Павло, хоч і був працьовитим, повністю підкорявся дружині. Тамара постійно його лаяла, вимагала ще більше роботи та грошей, навіть якщо потреби в цьому не було. Олег шкодував батька, але сам не дозволяв матері командувати собою.

Ольга народила спочатку одну дочку, потім другу. Дівчатка росли красунями, схожими на матір. Молода сім’я жила скромно, але дружно. Батьки Олега майже не допомагали їм, і ті намагалися не просити. Свекруха Ольгу не любила, незважаючи на те, що та була чудовою господаркою і матір’ю. Однак до онуків Тамара ставилася з любов’ю, балувала їх, як могла.

Коли Павло помер, Тамара попросила сина і невістку переїхати до неї до будинку. Вона пообіцяла, що вони житимуть мирно.

– Олег знайшов собі жебрачку, яка нічого не вміє. Все доводиться робити мені!

Сусідки, знаючи Тамару і бачачи, яка Ольга насправді, часто шкодували невістку. Ольга була гарною господаркою і дбайливою матір’ю, встигала доглядати навіть свою лежачу матір. Проте Тамара продовжувала скаржитися.

Коли не стало матері Ольги, Тамара замість втішних слів сказала:

– Ну, що сльози лити? Все одно була слабкою. Добре, що Бог забрав.

Ольга, хоч їй і було неприємно, промовчала. Вона знала, що краще не вступати в суперечку. Внучки підросли, і Ольга раптом захворіла. Після обстеження їй надали інвалідність. Незважаючи на це, вона продовжувала займатися будинком, а чоловік та дочки їй допомагали. Але свекруха все одно бурчала:

– Напевно, вдає, щоб не працювати. Все мені доводиться робити!

Якось Ольга отримала путівку до санаторію. Після вмовлянь чоловіка та дочок вона погодилася поїхати. Тамара ж, як завжди, бурчала:

– Хай їде, відпочину хоч від неї.

Три тижні Ольга провела у санаторії. Але ні в суботу, ні в неділю вона не повернулася. Олег уже почав хвилюватись і збирався дзвонити до санаторію, але в понеділок вранці Ольга повернулася. Вона була в новому одязі, з короткою стрижкою і здавалася зовсім іншою.

Наступного дня вона вийшла з дому з сумкою.

– Олег, вибач, але я йду. Я покохала іншого. Ми зустрілися у санаторії.

– Ольга, ти про що? А як діти? – вражено запитав він.

– Дочки дорослі, вони зрозуміють. Я приїжджатиму до них, – спокійно відповіла вона.

За кілька місяців Ольга народила сина, але сама не пережила пологів. Олег поховав її поруч з матір’ю і забрав хлопчика. Але за кілька днів з’явився батько дитини – Андрій. Вони поговорили і Андрій забрав сина.

Олег лишився сам. Тамара невдовзі теж померла. Дочки Олега влаштували своє життя, і він залишився на самоті. Але доля звела його з жінкою на ім’я Тетяна. Вона стала йому підтримкою. Доньки схвалили вибір батька, і тепер вони часті гості у оновленому будинку. Життя Олега поступово налагодилося.

Advertisements