Соня заkохалася в Ігоря, звичайного офісного “планктона”, який нічого важче смартфона не піднімав. Той відразу ж, після весілля, заявив: “Якщо в будинку треба чогось полагодити-викликай спеців. Або “чоловіка на годину”. А я з інструментом звертатися не вмію і не хочу”. Проблем з rрошима не було. Ігор мав непоrаний дохід. Ну і батьки, обопільно, підкидали грошенят.
Але Соні не було шkода rрошей. Просто вона виросла з переконанням, що, якщо чоловік своїми руками в будинку нічого не хоче робити, це тому, що будинок йому не потрібен. Батько kатегорично відмовився що-небудь лагодити в її квартирі “Це при живому і здоровому зятеві?! А чоловік твій манекен, чи що?” Тому, коли потік кран на кухні, довелося Соні дзвонити по оголошенню. На другий день приїхав Стас, так представився “чоловік на годину”, спритно усунув несправність і поїхав. Соні Стас сподобався.
Красень, руки ростуть звідки треба, з гумором все в порядку. А спостерігати, з якою спритністю той працює, для Соні було справжньою насолодою. З тих пір Соня, якщо в будинку щось вимагало ремонту, викликала тільки Стаса. Ігор, такому розкладу, був тільки радий. Порівнюючи чоловіка зі Стасом, Соня зітхала “Таким і повинен бути справжній чоловік”. Рішення було як очевидним, так і складним для неї. Одного разу, повернувшись з роботи Ігор побачив Стаса, питущого чай на кухні. “Ага, чоловік на годину прийшов” – з’єхиднічав він. Соня з посмішкою відповіла ” Стас вже чоловік не на годину. А ти забирай дрібнички і звільни приміщення. Ти більше тут жити не будеш”. Через три дні Соня подала заяву в ЗАГС на роз лучення. Майже відразу ж до неї жити переїхав Стас. З ним вона себе почувала, як за кам’яною стіною.