Моє ім’я Андрій. Мені вже двадцять чотири, я навчався в інституті та працюю. Не маю власного житла чи хоча б кімнати. Живу з матір’ю та бабусею. Ця ситуація мені не до вподоби. Я практично не буваю на самоті, поряд увесь час хтось є. Навушники не допомагають, бо й мати, і бабуся постійно хочуть зі мною поговорити, провести час разом. Їх не бентежить, що я дивлюсь щось або граю в гру. Все це неймовірно злить. Мама виховувала мене сама. Має маленьку зарплату, адже вона працює санітаркою в місцевій лікарні.
Але вона вважає, що ми завжди жили добре. Каже, що виховала мене чудово. Її все влаштовує. Але я з нею не згоден. Я відчуваю до неї щось схоже на справжню ненависть. Все це через те, що я змушений жити поряд з нею. Не думаю, що в мене колись вийде одружитися. Я бачу матір у кожній знайомій жінці, і це мене відразу відвертає. Таке відбувається з багатьма хлопчиками, які росли у сім’ї без батька. Багато таких хлопчиків, коли виростають, примикають до різних чоловічих рухів, щиро ненавидячи жінок. Все через те, що матері їм надто набридли. Я стикався з великою кількістю таких випадків. Чоловіки самі винні, що виросли такими, але вина їхніх матерів у ситуації також є. Ці жінки не хочуть відпускати синів. Молодих хлопців фактично повністю позбавлено волі.
Хлопці самі винні, що не прагнуть цієї свободи. Вони не намагаються переїхати та побудувати власне життя. Не буває чоловіків, які були б щасливими, живучи під одним дахом з матерями. Цілком всі женоненависники просто проектують на жінок свої почуття до матерів, з якими змушені постійно спілкуватися. Особливо це стає значущим, коли хлопчикам виповнюється вісімнадцять. У цей момент вплив матері на сина починає бути згубним. Хлопчик неодмінно повинен відокремитися від матері, якщо вона виховувала його сама. Якщо такого не станеться, то чоловік не зможе побудувати своє життя нормально, він може навіть перейнятися ненавистю до своєї мами.
Можна по-різному будувати відносини в сім’ї. Наприклад, між матір’ю та її дитиною можуть бути постійні сварки. Або ж можна зовсім не з’ясовувати стосунки. Тоді складається враження, що ситуація стабільна. Але це не є нормальним. Такі чоловіки створюють лише ілюзію спокою. Насправді ж вони починають курити чи грати в азартні ігри, аби забутися. Я переконаний, що чоловікам, яким уже виповнилося двадцять, потрібно спілкуватися зі своєю матір’ю якомога рідше, якщо вона виховувала їх одна. Можна відвідувати її десь раз на тиждень. Частіше не потрібно. Мати має будувати своє життя. Ви можете будувати своє і знайти собі жінку. У вашому житті не повинно бути місця для материнської дисципліни та контролю. Вас не повинні критикувати. Ви повинні самі приймати важливі рішення, а також відповідати як за них, так і за все інше, що робите. Тільки так ви будете щасливі. І ваша мати також.