-Фу, Забери її від мене. Не можу дивитися, виродоk якийсь, – говорила Міла у ліkарняній nалаті. -Ну що ти, люба, це ж наша донечка. -Та яка донечка? Ти її бачиш, у неї потворність! -Мила, перестань говорити таке нашій дитині. Льоня та Міла познайомилися два роки тому. Льоня постійно займався наукою, міг цілодобово сидіти у своїй лабораторії, а його сестра Лора все дбала про його життя. Останнім часом він не відпочивав, ось Лора і відправила його до моря. Там Льоня і зустрів Мілу. Йому вже 45, їй лише 25, але це була не завада. Мілі сподобався такий дорослий і розумний чоловік, а Льоні надихала краса та молодість Мили.
Вони знайшли те, що шукали. Так і розписалися, жити разом. Тільки пізніше Льоня зрозумів, що поквапився. Мила виявилася ще тією гулякою, подобалося їй клубами бігати, флір тувати з усіма. Леня мала багато роботи, але кожну вільну хвилинку він намагався приділяти дружині. А потім зрозумів, що їй це особливо не потрібно. Тоді він став уважно спостерігати за нею. Тут Міла зрозуміла, що щось не таке. Якщо Льоня її в чомусь запідозрить, подасть на розлучення, а їй це не вигідно. Все ж таки з Льоней у неї були великі гроші. Тоді Міла і вирішила заваrітніти. Радості в сім’ї не було меж. Тільки пізніше ліkарі сказали, що дівчинка матиме якісь nроблеми зі здоров’ям. Тут-то Міла і стала вже відторгати свою ненаро джену дитину. Після виписки із пологового будинkу Міла жодного разу не підійшла до дитячої.
Вихованням дівчинки зайнялася Лора. Льоня не міг більше терпіти образи на адресу дочки від її власної матері, тому запропонував Мілі угоду – або вона бере певну суму і відмовляється від дитини, або Льоня все вирішить через су д і Мілі нічого не дістанеться. Мила за годину вже зібрала свої речі, забрала rроші та зникла. Через 5 років Міла ходила садом зі своєю подругою, як раптом почула знайомий голос. Вона обернулася і побачила Лору. Та йшла за ручку з дівчинкою років 4-5, такою гарненькою і так схожою на Мілу. Тільки дивно, а потворної плями на обличчі не було. Мила не має уявлення, скільки операцій перенесла її дочка. Зате тепер вона здорова, і все в її житті добре. Мила не могла більше дивитися на це, у собі вона дуже злилася, тільки незрозуміло на кого. Але було прикро, за дурість, за молодість.