Є в мене одна дуже гарна знайома. Її завжди переслідують проблеми: звільнили з роботи, син не слухає, комунальні не може виnлатити. Коли не зустріну її, завжди на щось скаржиться. Загалом, прийшла до мене нещодавно і просить поради, благає про допомогу. А я ж за вдачею дуже добра людина, і не можу відмовити, завжди і втішу і пораду дам і доnоможу чим зможу. Дуже часто шкодую себе, що наро дилася і змалку була такою. Шкода сама себе, нещасна. Вона вирішила завести свій ютуб-канал, не пам’ятаю з якоїсь тематики.
Порада, яку я була потрібна, полягада у наступному: як його назвати, як вести, що викладати туди і як просувати і т.д. Того дня я мала паршивий настрій. Мене звільнили з роботи, і я сказала їй про це. Знаєте, якою була її реакція? Вона подивилася мені в очі, зробила хвилинну паузу, а потім покашляла і сказала без жодного сорому: – Зрозуміло, а як канал просувати? І тут я згадала слово “Емпатія”. Хоч воно й не мало жодного відношення до ситуації, але воно чітко позначилося на пам’яті: часто чув його з вуст дівчат. Тієї миті я чітко зрозуміла його значення. Воно означає співчуття. Щоправда, у житті його не завжди отримуєш належним чином.