В глибині душі Лєра завжди знала, що її мати, Марія, сильна та незалежна жінка. Тому коли Марія вийшла заміж за іноземця, Лєра вирішила, що її мамі буде краще, якщо вона, Лєра, почне жити окремо. “Мамо, я хочу, щоб ти була щаслива. Я з’їду і житиму окремо,” – сказала Лєра, намагаючись приховати свою тривогу за впевненою усмішкою. З 18 років Лєра звикла до самостійного життя, але її світ раптово зруйнувався, коли Марія оголосила, що вирішила розлучитися.
Чоловік Марії, який став за час їхнього шлюбу частиною сім’ї, відмовився залишити будинок, стверджуючи, що це зіпсує його репутацію. Марія була у розпачі. “Я не знаю, що робити, Лєро. Він не йде, і я почуваюся у пастці у власному будинку,” – плакала вона в телефон. Лєра відчувала безсилля перед проблемою, яку не могла вирішити. Однак її рішучість допомогти матері була сильніша за страх. “Мамо, ми знайдемо вихід. Я обіцяю тобі,” – твердо сказала вона. Лєра почала шукати рішення. Вона звернулася за порадою до юриста та дізналася про можливі шляхи захисту прав її матері.
Озброївшись новими знаннями, вона спромоглася переконати матір зустрітися з адвокатом. “Мамо, ти не одна в цій битві. Ми разом з тобою”, – впевнено сказала Лєра, коли вони входили до офісу адвоката. Після кількох юридичних процедур і численних засідань суд нарешті ухвалив рішення на користь Марії, визнавши її право на житло і зобов’язавши її колишнього чоловіка залишити будинок. Стоячи на порозі своєї квартири, звільненої від важкої присутності, Марія обійняла Лєру. “Дякую, доню. Без тебе я б не впоралася,” – прошепотіла вона. Сила сім’ї та взаємопідтримка здатні подолати навіть найважчі випробування. Головне, вірити та не здаватися!