Коли моя свекруха попросилася приїхати на день народження онука і залишитись у нашому домі на тиждень, я погодилася, незважаючи на внутрішні сумніви. Наші стосунки завжди були напруженими, але заради сім’ї я вирішила піти їй назустріч. Перший день пройшов спокійно. Ми святкували день народження сина і все виглядало цілком нормально. Але вже другого дня я почала помічати невеликі зміни. Свекруха почала з того, що почала втручатися у наш розпорядок дня, критикуючи мої методи виховання. “Ти занадто м’яка з ним,” – сказала вона одного ранку за сніданком. “У його віці він має нести вже більше відповідальності.”
Я намагалася не реагувати на її зауваження, спокійно відповідаючи: “Ми з чоловіком самі вирішимо, як виховувати нашого сина.” Але свекруха не вгамувалася. Вона почала обговорювати наші особисті стосунки з сусідами та родичами, переверьаючи все на гірший бік. “Ти знаєш, як важко з такою невісткою,” – почула я одного разу її розмову з сусідкою. “Вона зовсім не вміє господарювати.” Її слова та дії поступово розжарювали обстановку в будинку. Мій чоловік почав помічати зміни, але був надто зайнятий роботою, щоб вникати в подробиці. “Що відбувається?” — запитав він одного вечора, коли ми залишилися самі. “Чому ти така напружена?” “Твоя мати постійно втручається в наше життя”, – відповіла я. “Вона руйнує нашу родину.”
Він спочатку не вірив, але потім сам почав помічати її поведінку. Конфлікти ставали дедалі частішими і напруженішими. Свекруха продовжувала підливати олії у вогонь, намагаючись виставити мене у поганому світлі. “Вона просто намагається допомогти”, – говорив він, але його голос уже не був таким впевненим. До кінця тижня наш терпець урвався. Ми з чоловіком почали сваритися, і одного разу він навіть сказав: “Можливо, мама і права. Може, ти справді не справляєшся.” Ці слова були останньою краплею. “Якщо ти віриш їй більше, ніж мені, значить, у нас справді проблеми”, – сказала я, збираючи свої речі. Я поїхала на кілька днів, щоб обдумати все. Свекруха досягла свого — вона зруйнувала нашу сім’ю, посіявши сумніви та недовіру. Ми з чоловіком спробували налагодити стосунки, але тріщина, що виникла в ті дні, так і не зажила. Я зрозуміла, що іноді зовнішнє втручання може завдати непоправної шкоди і не завжди сім’я може це пережити.