У пошуках важливого документа, на прохання матері, Олена натрапила на папери, які зруйнували її уявлення про минуле. З них з’ясувалося, що вона була прийомною дитиною, а її ім’я при народженні – Олександра Андріївна Степаненко, пізніше після удочеріння було змінено на Олену Миколаївну Бондаренко. Правда виявилася для Олени непосильною, і в той момент, коли вона роздумувала над тим, що сказати батькам, до неї прийшла її тітка Наталя.
Помітивши переживання Олени, Наталя дізналася про відкриття та вирішила розповісти всю історію. Вона розповіла, що біологічна мати Олени відмовилася від неї, бо мала вже четверо інших дітей. Прийомні батьки Олени, зрозумівши, що Софія ніколи не зможе мати дітей, знайшли та удочерили Олену.
Вони переїхали до іншого міста, щоб захистити дочку від правди. Наталя турбувалася про те, як відреагує Олена, але відчула полегшення, коли Олена висловила подяку за кохання та життя, яке їй дали прийомні батьки. Олена вирішила не конфліктувати з батьками, цінуючи їхню любов і турботу. Вона розуміла всю складність вибору своєї біологічної матері, але дорожила тим життям, яке було в неї з Софією та Миколою. Тіні минулого залишилися, але вони не затьмарили того зв’язку, який пов’язував її зі справжньою родиною.