Олена та Маша – сестри-близнючки, які, незважаючи на вражаючу подібність, мали протилежні погляди на любов і життя. Олена була романтиком в душі, прагнула справжнього кохання і не хотіла погоджуватися ні на кого, крім “ідеального” партнера. Навпаки, Маша була прагматичною, вважаючи любов дурістю і вибираючи собі партнера, ґрунтуючись на таких практичних якостях, як характер та поведінка. До 20 років їхні шляхи значно розійшлися.
Маша вийшла заміж за людину, яка спочатку здавалася їй саме такою, якою вона хотіла його бачити: спокійною, розважливою і уважною, яка завжди прислухається до її думки. Однак незабаром вона усвідомила серйозну помилку у своєму виборі, виявивши, що обтяжена не лише своєю дитиною, а й чоловіком, який просто був ще однією дитиною, яку теж треба було доглядати. Олена, тим часом, залишалася вільною, впевнена у своїй вірі, що впізнає свою справжню любов, як тільки вона з’явиться.
Незважаючи на тиск з боку сім’ї та друзів, які попереджали її про плин біологічного годинника і ймовірні радощі шлюбу і материнства, які вона упускала, Олена залишалася незворушною. Вона давно зауважила, що багато хто з тих, хто вмовляв її вийти заміж, самі не були по-справжньому щасливі у власних союзах. Цей факт лише зміцнив її рішучість дочекатися відповідної людини. Вона досі переконана, що краще пізно вийти заміж за потрібну людину, ніж кидатися в передчасний шлюб, який може закінчитися жалем і нещастям.