Коли Олена оголосила про свій шлюб із Віктором, Наталя відреагувала спокійно. Наталя добре знала Віктора – працьовиту людину, близьку до їхньої родини. Вона прийняла ситуацію, але уточнила, що не називатиме його «батьком». Одного дня сталася трагедія: Олену збила машина, і вона опинилася у критичному стані.
Віктору було важко повідомити Наталю про цю новину, але її інтуїція сама підказала їй правду. Поки лікарі боролися за життя Олени , зв’язок Наталії та Віктора став ще міцнішим, адже вони разом долали всі ці труднощі. Наталя, укріплена надією на краще, заявила: – Мама обіцяла на день народження організувати нам подорож у гори. Вона ніколи не порушує обіцянок. Наталя та Віктор зближалися з кожним днем.
Вона вчила його готувати, а він відвідував батьківські збори у школі та допомагав з уроками. Їхні стосунки змінилися, але Наталя, як і раніше, не називала його батьком. Через місяць Олена прийшла до тями, поки Наталя та Віктор сиділи поряд з нею, тримаючи її за руки. За десять років Наталя, тепер уже заміжня жінка та мати, повернулася з-за кордону. Її син Сергійко, зустрівши Віктора, стрибнув у його обійми та запитав, чи не він батько його мами. Зі сльозами на очах Наталя відповіла: – Так, синку. Він найкращий тато на світі!