Ліля сиділа нерухомо, тупо дивлячись у стіну, а її телефон наполегливо дзвонив. Вона була у жаху, намагаючись осмислити недавнє одкровення свого чоловіка Андрія. Вони прожили у шлюбі двадцять п’ять років, і вона завжди пишалася тим, що є ідеальною дружиною та домогосподаркою. “Чому він так вчинив зі мною?” – розмірковувала Ліля. Ліля була впевнена, що у відносинах з Андрієм все добре, що він ніколи її не зрадить. Вони мали довгий шлюб, двох дорослих дітей, які поїхали, щоб уникнути контролюючого характеру Лілі.
Вона завжди була домінуючою силою у їхніх стосунках, навіть була ініціатором їхнього шлюбу. Але останнім часом Андрій став здаватися їй віддаленим, і Ліля почала турбуватися про його здоров’я, не підозрюючи про невірність. Одного разу, повернувшись додому рано-вранці, Андрій приголомшив Лілю заявою, що закохався в іншу жінку і йде від неї. Він сказав, що в їхньому шлюбі його контролюють і не цінують, що він прагне свободи та поваги. Ліля була спустошена, не в силах повірити, що Андрій у сорок п’ять років міг так сильно закохатися в іншу.
Вона намагалася напоумити його, вселяючи думки, що це просто криза середнього віку, але Андрій був непохитний. Після того, як Андрій поїхав, забравши лише деякі речі, Лілі зателефонувала подруга, яка підтримала її і нагадала про пораду, яку колись їй дала сама Ліля: бути сильною і жити далі. Тепер Ліля, зіткнувшись з власним душевним болем, зрозуміла, що їй доведеться шукати спосіб впоратися з новою реальністю.