Мій син зустрічався з дівчиною на ім’я Ксенія, яка виросла у дитячому будинку. Вона була чудовою людиною і дуже подобалася мені. Однак я була приголомшена, дізнавшись від подруги, що Ксенія вагітна і мій син не має наміру на ній одружитися. Я завжди вважала, що виростила чоловіка, який поводитиметься відповідально. Оскільки Леонід закінчив інститут і працював, мені здавалося, що йому саме час мати сім’ю.
Я навіть фантазувала про те, що стану для них дбайливою бабусею. Але коли я з ним поговорила відкрито, він заявив, що не хоче одружуватися з Ксенією, і навіть запропонував їй перервати вагітність, назвавши їхні стосунки легковажними. Згадавши, як мені було важко ростити його поодинці, без підтримки батька, я вирішила сама поговорити з Ксюшею. Вона зі сльозами на очах зізналася, що не хоче переривати вагітність, але боїться виховувати дитину одна. Я запевнила її у своїй підтримці і сказала синові, що Ксенія скоро переїде до мене, що призвело до розриву між нами.
Він з’їхав, Ксенія оселилася і пізніше народила прекрасну дівчинку – мою онучку. Мої стосунки з сином погіршилися. Він хотів, щоб я продала квартиру і віддала йому половину грошей, але я відмовилася, висловивши своє розчарування у ньому, як у чоловіку. Зрештою, через роки Ксенія знову вийшла заміж і купила сусідню квартиру. Вона, її чоловік і моя онука щодня заходять до мене в гості: вони стали для мене справжньою родиною.