Я була щиро здивована недавнім поворотом подій, пов’язаних із моїм сином Миколою, його дружиною Ніною та мною. 5 років тому я допомогла Миколі та Ніні, які щойно стали батьками, купити власну квартиру. На той час вони були у скрутному фінансовому становищі і не могли накопичити достатньо коштів на придбання житла у столиці. Коли спроби Колі отримати банківський кредит не увінчалися успіхом, я вигадала план . Я сказала їм, що займу гроші від їхнього імені у моєї багатої колишньої начальниці.
Насправді я використовувала свої власні заощадження для покупки квартири, але представила все як позику у знайомої людини, щоб прищепити їм почуття відповідальності. Коля та Ніна вкрай серйозно поставилися до цієї “позики”, старанно вносячи щомісячні платежі, які я нібито пересилала своїй колезі. Насправді, я відкладала ці гроші на своє майбутнє, можливо, щоби вкласти їх в іншу квартиру або жити на відсотки від вкладу. Однак усе змінилося, коли минулого листопада Микола втратив роботу. Незважаючи на фінансову напругу, їм вдавалося вносити часткові платежі, а я покривала нестачу зі своєї кишені.
Але коли Коля зв’язався з моєю гаданою подругою, щоб попросити відстрочку платежу, то дізнався правду – вона ніколи не давала мені грошей у борг. Довелося зізнатися, що гроші насправді мої. Це одкровення призвело до різкого обміну образами. Микола та Ніна відчули себе обдуреними і перестали зі мною розмовляти. Я запропонувала їм звернутися за банківським кредитом, якщо мої методи здаються неприйнятними. Однак у результаті вся ця ситуація змусила мене засумніватися в тому, що мої наміри, хай і добрі, були правильними.