У день свого народження Рита була на межі сліз – не через радість майбутнього свята, а через сварку батьків. Вона сподівалася, що день буде особливим – з тортом, свічками та новим телефоном, яким вона похвалилася б перед друзями. Однак відхід батька з дому зруйнував ці очікування. У 9-річному віці Рита ще могла зрозуміти складності дорослих відносин. Батько збирав свої речі по дому. Рита розривалася між втіхою матері та благаннями до батька залишитися. Після від’їзду Аркадія Віра провела ніч у сльозах, але наступного ранку повернулася до своїх справ, розуміючи, що потрібно дбати про Риту і продовжувати працювати, незважаючи на їхні особисті проблеми. Пізніше Рита дізналася, що її батько мав зв’язок з молодою жінкою з його роботи і вони чекали дитину.
Це одкровення посилило розлад між Ритою та її подругою Машею – яка озвучила невірність її батька. Це призвело до гіркої сварки, і Рита заприсяглася припинити дружбу з Машею. Коли Риті виповнилося 15, вона дізналася, що мати зустрічається з іншим чоловіком і планує вийти за нього. Дівчина почала бунтувати, прогулювати школу, поводитись нешанобливо і зрештою втекла жити до батька. Однак її перебування в Аркадія та його нової дружини Христини було недовгим. Христина дала зрозуміти, що Рита небажана в цьому будинку, і змусила її повернутися до матері. Віра все-таки відклала свої весільні плани, не бажаючи засмучувати Риту ще більше. Проте проблеми дівчини продовжились, коли вона дізналася про вагітність Віри. Ця новина, а також подальша конфронтація змусили Риту відчути себе покинутою та зрадженою.
Через кілька років бабуся Рити відкрила несподівану правду: Віра не була біологічною матір’ю Рити. Та удочерила дівчинку після того, як її біологічна мати, пов’язана з Аркадієм, відмовилася від неї. Це одкровення змінило погляди Рити. Вона раптом почала цінувати жертви та підтримку Віри, поступово долаючи свою образу. Через роки, працюючи слідчим, Рита знайшла свою біологічну матір, але з сумом виявила, що вона завжди була проблемною людиною. Ця знахідка змусила Риту усвідомити, як їй пощастило, що саме Віра була її матір’ю, і це усвідомлення принесло їй завершення та подяку за життя, яке дала їй справжня мама.